Вплив екологічних факторів на ґрунтовий покрив та продуктивність агроландшафтів Старобільської схилово-височинної області
Встановлена кореляційна залежність врожайності сільськогосподарських культур від метеорологічних факторів, фізичних і хімічних властивостей ґрунту, розроблено відповідні прогнозні математико-статистичні моделі.
На врожайність озимої пшениці впливають кількість опадів червня, вересня, травня; озимого жита - кількість опадів червня, вересня, температури квітня; ячменю - кількість опадів травня, червня, температури червня; вівса - кількість опадів червня, травня, сума опадів з жовтня до березня; проса - кількість опадів червня, квітня, суми опадів з жовтня по березень; кукурудзи - кількість опадів червня, липня і серпня (табл. 2); гречки - кількість опадів червня, травня, гідротермічний коефіцієнт; соняшнику - кількість опадів травня, гідротермічний коефіцієнт, температура червня.
Математична модель залежності врожайності культури від метеорологічних факторів у загальному виді має вигляд:
Таблиця 2 - Багатофакторна математико-статистична модель урожайності кукурудзи
Фактор |
Рівняння функції фактора |
Коефіцієнт множинної кореляції | |
кількість опадів червня | |||
кількість опадів липня | |||
кількість опадів серпня |
Встановлено, що зі збільшенням кількості опадів червня врожайність кукурудзи підвищується (рис. 1. а). Прогнозована максимальна врожайність (31,7 ц/га) можлива при кількості опадів червня 114,9 мм. Зі збільшенням кількості опадів у липні спостерігається підвищення показників врожайності кукурудзи, рослини ефективно використовують опади, бо відбувається налив зерна (рис. 1. б). Зі збільшенням кількості опадів серпня врожайність поступово знижується (рис. 1. в).
а
б
в
Рисунок 1 - Розрахункова залежність врожайності кукурудзи від опадів червня (а), зв'язок врожайності з опадами липня (б) та серпня (б) в коефіцієнтному вигляді
Визначено, що на врожайність озимої пшениці та соняшника окрім вмісту поживних елементів впливають такі властивості ґрунтів, як потужність гумусового горизонту, похил схилу, рН. Встановлено, що зі збільшенням гумусового горизонту та вмісту азоту, калію, фосфору в орному шарі врожайність збільшується. Зворотна тенденція встановлена за залежністю врожайності від похилу схилу.
Виявлена циклічна динаміка врожайності сільськогосподарських культур за 36-ти річний період. Так для озимої пшениці, озимого жита, вівса, проса, кукурудзи, гречки характерні коливальні цикли тривалістю 13-18 років (рис. 2). Порівняння графіків врожайності культур з графіком коливань метеорологічних факторів показало, що коливальні цикли врожайності культур співпадають із циклом опадів червня. За графіком опадів червня спостерігається така ж закономірність, як за врожайністю - коливальні цикли становлять 16 років, максимуми були у 1973, 1989 та у 2005 рр. (рис. 3).
Цікаві статті з розділу
Проблеми екології та шляхи їх вирішення
Про проблеми екології по-справжньому заговорили в 70-ті роки
нашого століття, коли не тільки фахівці, але й рядові громадяни відчули, яку
зростаючу погрозу несе нинішньому й майбутньому поко ...
Екологічні проблеми міст України
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною рево ...
Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...