Вплив екологічних факторів на ґрунтовий покрив та продуктивність агроландшафтів Старобільської схилово-височинної області

Оцінка гідроекологічного стану ґрунтового покриву складових системи «поле - лісова смуга - ставочок ГТС - гирло балки» та донних відкладень водосховища за водно-фізичними властивостями показала, що водопроникність ґрунту поля незадовільна, ставочку гідротехнічної споруди задовільна, а лісової смуги найкраща. Внаслідок низької водопроникності ґрунту на полі під час зливових опадів вода не всмоктується в ґрунт, а стікає по схилах, викликаючи процеси водної ерозії.

Ґрунт орного горизонту поля має підвищену об’ємну щільність: 1,4 г/см3 у шарі 0-10 см, 1,5 г/см3 у шарі 10-20 см, 1,3 г/см3 у шарі 20-30 см. Об’ємна щільність шару 0-10 см ґрунту лісосмуги становить 1,14 гр/см3, ставочку ГТС - 1,24 г/см3, гирла балки - 1,25 г/см3. Визначено, що в шарі 20-30 см ґрунт поля переущільнений.

Згідно з результатами сухого і мокрого розсівів структурно-агрегатного аналізу ґрунту простежуються деякі закономірності пересування ґрунтових фракцій різного розміру. Відбувається перенесення по гідрографічній мережі з поля до гирла балки агрономічно цінних агрегатів. На полі їх вміст становить більше 80 %, у лісосмузі їхня кількість зменшується до 62 %, у ставочку ГТС збільшується до 81 % і максимального значення сягає в гирлі балки - 88 %. Водночас простежується поступове зменшення вмісту агрегатів >10 мм - близько 36 % у лісовій смузі, 14 % у ставочку ГТС і близько 8 % у гирлі балки. Крупніші за розмірами фракції поступово затримуються, а менші активніше пересуваються по складових гідрографічної мережі. За результатами структурного аналізу мулу водосховища, яке є кінцевою ланкою в досліджуваному нами гідрографічному ланцюзі, вміст агрегатів <0,25 мм до глибини 50 см становить переважну більшість 61-65 %.

За результатами мікроагрегатного аналізу частка мулуватої фракції <0,001 мм, яка має велике значення в створенні ґрунтової родючості, великий вміст гумусу й елементів зольного та азотного живлення рослин, є найбільшою в мулі водосховища. Розподіл мулуватих фракцій по складових гідрографічної мережі є таким - на полі їх менше, ніж у ставочку ГТС, у гирлі балки їхня кількість зменшується, а у донних відкладеннях вона зростає за всіма глибинами. Більший вміст мулуватих фракцій в ставочку, ніж у гирлі балки зумовлений функціонуванням гідротехнічних споруд, які стримують рух водних потоків. В гирлі балки, навпаки, перешкод для руху водно-ґрунтових потоків немає, і вони без перешкод потрапляють в місця зниження рельєфу, в т.ч. на дно водосховища.

За співвідношенням вмісту водотривких агрегатів розміром <0,25 мм мулу водосховища та ґрунту поля з’являється можливість визначити кількість ґрунту, що зрушена ерозією. Коефіцієнт співвідношення зазначеної фракції становить 1,8, середньобагаторічні втрати ґрунту на водозборі водосховища - 2,6 т/га. Закономірно припустити, що середньорічні втрати ґрунту з орних земель значної водозбірної площі водоймища будуть перевищувати визначений показник і щонайменше становитимуть 4,7 т/га. Це пояснюється тим, що не весь ґрунт, який вимивається з сільськогосподарських угідь, транспортується водними потоками на дно водосховища. Значна частина затримується в структурних частинах гідрографічної мережі - на днищах балок, в прибалкових і протияружних лісових смугах, у ставочках гідротехнічних споруд тощо.

Визначено відмінності накопичення снігового покриву в різних точках досліджуваної системи. Висота снігового покриву на полі під час замірів варіювала в межах 2-12 см, у лісовій смузі - 4-9 см, ставочку ГТС - 8-14 см, в гирлі балки виявилася найменшою - 5-7 см. Запаси вологи в снігу на полі - 35-38 м3/га, в лісовій смузі - 36-39 м3/га, в ставочку ГТС - 40-45 м3/га, в гирлі балки - 20-21 м3/га. Таким чином, гідротехнічні споруди виконують одну з головних функцій - затримання та накопичення вологи.

Цікаві статті з розділу

Екологічний моніторинг
Існування людського суспільства незмінно пов’язане з використанням довкілля як середовища проживання та створення засобів життєзабезпечення - продуктів харчування, сировини й матеріалів для побу ...

Рекультивація промділянки при поверхневому порушенні ландшафту
Дія людини на природу багато в чому пов'язана з порушенням величезних територій. Окрім безпосереднього порушення ґрунтів відбувається псування природних ландшафтів, порушення гідрологічного ...

Аграрна фітомеліоративна зона урбанізованих районів
Фітомеліоративну роль в умовах великих міст і міських агломерацій відіграють не лише зелені насадження, але й усі сільськогосподарські землі, які в період вегетації продукують кисень, зволо ...