Вплив екологічних факторів на ґрунтовий покрив та продуктивність агроландшафтів Старобільської схилово-височинної області

Оцінку екологічної ситуації в орних землях відносно вмісту важких металів проводили шляхом порівняння фактичних значень концентрації важких металів у ґрунті з кларком, ГДК валової форми, ГДК рухомої форми за методикою, що розроблена в ННЦ «Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського».

Екологічну оцінку якості та ступінь антропогенного забруднення води водосховища визначали за трьома блоками показників: сольового складу, еколого-санітарними (концентрація рН, азоту амонійного, нітратного, нітритного, фосфору фосфатів) та специфічними показниками токсичної дії (вміст важких металів). Визначення самоочисної здатності водойм проводили методом автографії на фотопапері.

Вплив метеорологічних факторів та хімічних й фізичних властивостей ґрунтів на врожайність сільськогосподарських культур визначали за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Досліджували залежність показників урожайності озимої пшениці, озимого жита, проса, вівса, ячменю, соняшнику, кукурудзи, гречки від таких метеоданих як середньомісячні показники температури повітря та кількості опадів з квітня до серпня, сума опадів з жовтня до березня, ГТК; для озимих кількість опадів і температура вересня, жовтня року посіву. Дані про врожайність сільськогосподарських культур зібрані за матеріалами її обліку в типовому для зони дослідження аграрному підприємстві «Оріон», кліматичні дані були взяті по Біловодській метеорологічній станції, яка є найближчою до господарства, за період з 1971 до 2006 рр. Серед фізичних і хімічних факторів досліджували: середній і робочий похил схилів, щільність ґрунту, потужність гумусового горизонту, суму увібраних основ, кислотність актуальну, вміст гумусу, азоту, фосфору та калію.

Оцінку екологічного стану ґрунтового покриву за водно-фізичними властивостями виконували на ділянках гідрографічної мережі в системі поле - лісова смуга - ставочок гідротехнічної споруди (ГТС) - гирло балки - донні відкладення водосховища, тобто на шляху руху водних потоків під час сніготанення і зливових опадів. Водопроникність, об’ємну масу, вологість ґрунту, структурно-агрегатний, мікроагрегатний склад ґрунту визначали за загальноприйнятими методиками: методом трубок, методом ріжучого кільця Качинського, термостатно-ваговим методом, за методикою Н. Качинського відповідно. Структурно-агрегатний склад ґрунту визначали через фракціонування ґрунту в повітряно-сухому стані та у воді за методикою М. Саввінова. Зразки ґрунту відбирали на полі, в лісосмузі, ставочку ГТС з шарів 0-10 см, 10-20 см і 20-30 см; у гирлі балки з шару 0-10 см; у водосховищі до глибини 50 см через кожні 10 см.

Інтенсивність водної ерозії та середньобагаторічні втрати ґрунту на схилових землях визначали за відкладеннями змитого ґрунту на дні водосховища та в ставочках гідротехнічних споруд за результатами власних геодезичних вимірювань.

Для аналізу вихідних даних з кількості опадів, температури повітря, врожайності сільськогосподарських культур та інших вибіркових сукупностей, які використовували в дисертаційній роботі, була проведена їхня математико-статистична обробка. Дані перевірені на однорідність статистичного ряду за допомогою критерію ; відповідність закону нормального розподілу через показники коефіцієнту варіації (), асиметрії (), ексцесу (), відповідність розрахованих емпіричних та теоретичних частот нормальному закону розподілу за допомогою критерію ; перевірена однорідність двох зіставних рядів за допомогою критерію Фішера-Снедекора (); простежений тренд за допомогою критерію Аббе ().

Цікаві статті з розділу

Екологiчна ситуацiя Чернігівської області
Чернігівська область розташована на півночі України в Поліській і Лісостеповій зонах Придніпровської низовини, в басейні річки Десни. На заході і північному заході межує з Гомельською облас ...

Оцінка впливу проектів на навколишнє середовище
Сучасна практика реалізації проектів визнала, що дешевше доповнити планування проекту аналізом довкілля, ніж ігнорувати цей момент і розраховуватися за екологічні помилки у майбутньому. Біль ...

Визначення небезпечної швидкості вітру
Значення небезпечної швидкості вітру на рівні Флюгера (10м над рівнем землі) знаходять за формулами (2.18.). (2.19), (2.20.): при f< 100= 0.5,<0.5; (2.18.) = . 0.5<<2; (2.19.) ...