Вплив екологічних факторів на ґрунтовий покрив та продуктивність агроландшафтів Старобільської схилово-височинної області

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць, з яких 6 статей у періодичних фахових виданнях, один патент України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел із 230 найменувань, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінок комп’ютерного тексту, з них основного тексту - 167 сторінок, містить 55 рисунків, 56 таблиць, 16 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, характеризуються теоретико-методологічні основи, формулюються об’єкт, предмет, мета та завдання роботи, визначається наукова новизна та практичне значення результатів дослідження, наводяться дані про апробацію, публікації та структуру роботи.

У першому розділі наведено огляд вітчизняних і зарубіжних досліджень з актуальних питань екологічного стану ґрунтового покриву, оптимізації структури аграрних ландшафтів, висвітлено фактори їх біологічної продуктивності, проаналізовано роботи, присвячені дослідженню деградаційних процесів ґрунтового покриву та шляхи їхнього усунення.

В наукових працях багатьох вітчизняних вчених - В. Белоліпського, С. Булигіна, В. Буракова, Л. Новаковського, В. Сайка, А. Стадника, О. Тараріко, Ю. Тараріко, А. Третяка, В. Лаврова, О. Фурдичка, С. Чорного, М. Шелякіна, В. Юхновського та інших відмічається, що для створення сталих агроландшафтів із високою біологічною продуктивністю необхідне зниження інтенсивності і масштабів деградаційних процесів, що можливо через оптимізацію структури агроландшафтів шляхом досягнення екологічно збалансованого й економічно доцільного співвідношення між різними видами сільськогосподарських угідь.

Аналіз наукової літератури з питань дослідження факторів біологічної продуктивності агроландшафтів доводить, що ця проблематика достатньо активно досліджується науковцями. Питання залежності врожайності культур від кліматичних умов розглядали Б. Ашабоков, Р. Бісчоков, В. Дмитренко, В. Калініченко В. Пасов, А. Полевой, Л. Попитченко та інші. Вплив удобрення на продуктивність сільськогосподарських культур досліджували Н. Буслаєва, К. Дорошенко, С. Капустін, О. Літвінова, Ю. Тараріко, Я. Цвей, М. Чижова та інші.

Увагу до екологічного стану ґрунтового покриву, деградаційних процесів, які відбуваються в ньому, приділяють українські дослідники - М. Бербець, В. Греков, О. Зубов, В. Медведєв, М. Мірошниченко, Р. Панас, В. Самохвалова, В. Тарасов, А. Фатєєв та інші. Значний внесок у дослідження деградаційних ерозійних процесів та заходів боротьби з ними зробили Н. Гудзон, М. Кіркбі, М. Заславський, І. Зиков, О. Каштанов, А. Козменко, М. Копистинський, Р. Морган, І. Пабат, М. Полупан, Л. Прасолов, Л. Смирнова, Г. Черемісінов, Г. Швебс, М. Шикула та інші.

На основі аналізу літературних джерел визначено напрямок та завдання дослідження по темі дисертації.

У другому розділі «Методика дослідження і характеристика зони дослідження» викладено основні методи досліджень та охарактеризовано умови зони дослідження.

Ступінь порушення екологічної рівноваги у співвідношенні ріллі (Р) як основного дестабілізуючого чинника до сумарної площі екологостабілізуючих угідь (ЕСУ - ліси, сіножаті, пасовища тощо) оцінювали за модифікованою п’ятибальною шкалою Інституту агроекології і природокористування НААН України.

Динаміку гумусу й поживних речовин та аналіз змін в розподілі площ орних земель за рівнем забезпеченості ними виявляли за узагальненими нами даними агрохімічної паспортизації полів і земельних ділянок, виконаною у 1987 р. Ворошиловградською проектно-дослідницькою станцією хімізації сільського господарства, у 2004 р. - Луганським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції. В 2012 р. проби ґрунту відбиралися автором дисертації, а їх аналіз виконано у вищевказаному центрі.

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми сучасного суспільства
Змістовні орієнтири нашого життя забезпечує філософія, а нашій культурі - самопізнання. Справедливо, що істинна філософія є духовною квінтесенцією епохи, живою душею культури. Звичайно, соціальні джер ...

Водне середовище міста
Міські поселення здавна виникали по берегах рік і озер, що служили джерелом водопостачання, а найчастіше зручним транспортним шляхом. Одночасно ріки використовувалися для видалення рідких і ...

Екологічний стан екосистеми в зоні функціонування цукрового заводу
Актуальність роботи . Останніми роками, у зв’язку з переходом на ринкові механізми господарювання, зміною форм власності на землю, незавершеністю формування національної політики та законодавст ...