Екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі Волинської області

Волинське Полісся - це край з вологим кліматом та високим рівнем ґрунтових вод. Не випадково тут ще в середині XIX століття під керівництвом науковця генерал-лейтенанта І. Жилінського робилися перші кроки з осушування боліт, лісів, сінокосів, пасовищ.

Своєрідною історичною пам'яткою на Волині є нині діючий Турський канал і Турська осушувальна система, якій близько 150 років. Дбали на Волині про меліорацію й за часів Польщі, а потім - Союзу. У 1965 році розпочались інтенсивні роботи по створенню цілісного організму - меліоративної мережі Волині, протяжність каналів якої нині становить 18,5 тисячі кілометрів. Ось нинішня меліоративна статистика: в області 416,6 тисячі гектарів осушених земель, з яких 346,7 тисячі гектарів - сільгоспугіддя. Гончарним дренажем осушено 236,6 тисячі гектарів. На площі 157,1 тисячі гектарів побудовані осушувальні системи з двостороннім регулюванням водно-повітряного режиму. Польдерні системи займають площу 47,9 тисячі гектарів. Для відкачування води з польдерних систем, заповнення водосховищ побудовано 52 насосні станції. Балансова вартість меліоративних фондів становить 1 мільярд 36 мільйонів гривень, в тому числі внутрігосподарської - 787,3 мільйона гривень. Експлуатацію меліоративних систем в області здійснюють сім управлінь осушувальних системи.

Багаторічна практика використання осушуваних земель показує, що меліорація сприяла зростанню врожайності та валового збору сільськогосподарської продукції, зміцненню економіки господарств та позитивним соціально-економічним перетворенням. Однак за останні роки відбулись істотні зміни в умовах сільськогосподарського використання меліорованих земель. Складне економічне становище, нестача оборотних коштів і матеріальних ресурсів призвели до зниження уваги на цю галузь аграрного виробництва: зменшились обсяги ремонтних та експлуатаційних робіт на осушувальних мережах, заходів по створенню умов оптимізації водно-повітряного режиму, підвищення родючості меліорованих земель.

У сільськогосподарському виробництві області знаходиться понад 416 тис. га осушуваних угідь з великим ґрунтовим різноманіттям, яке за своїми агрохімічними та агрофізичними властивостями, ступенем зволоження і розкладу органічної речовини створює абсолютно різні умови вирощування сільськогосподарських культур. Все це потребує диференційованого підходу до оптимізації технологічних параметрів основних ланок меліоративного землеробства: сівозмін, обробітку ґрунту, агромеліоративних заходів, систем удобрення культур та способів регулювання водно-повітряного режиму. Неузгодженість, а іноді й несумісність окремих з них створює дисгармонію між техніко-технологічним навантаженням на ґрунт, його агроекологічним станом та продуктивністю сільськогосподарських культур.

Актуальність даної роботи пояснюється тим, що осушення і подальше використання надмірно зволожених земель призводить до сталих змін в природних процесах, які мають різне спрямування. В першу чергу, це зміни в водообмінних і ґрунтотворних процесах, які супроводжуються кількісними та якісними перетвореннями стану водних і земельних ресурсів. Як наслідок відбуваються зміни в рослинному і тваринному світі, змінюються і мікрокліматичні характеристики. Також осушення земель призводить до перевитрат ресурсів та енергії, зниження родючості ґрунтів і врожайності, спричиняє значні екологічні збитки.

Сучасне меліоративне землеробство передбачає впровадження у виробництво комплексних заходів, спрямованих на вирівнювання та підвищення родючості осушуваних земель з врахуванням конкретних ґрунтових і кліматичних умов, біологічних особливостей культур, способів регулювання водного і повітряного режимів, методів створення фітоценозів, що забезпечують екологічну рівновагу в природних агроландшафтах.

Найбільш фундаментальні дослідження в галузі осушуваних системи присвятили свої праці: Скрипник О.В., Рябцева Г.П., Тюленєв М.О., Янголь А.М., Проскура М.С., Дем’янчик Б.І., Загорулько А.М. та багато інших.

Об'єктом дослідження є Заболотівська осушувальна система в Ратнівському районі Волинської області.

Предметом дослідження закономірності, особливості та екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі.

Мета дослідження - обґрунтування екологічних наслідків проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі Волинської області, зокрема на Заболотівській осушувальній системі.

Згідно з метою дослідження були визначені такі завдання:

) вивчити теоретико-методологічні основи дослідження меліорації земель;

2) розглянути поняття про меліорацію земель;

) проаналізувати основні види меліорації земель;

) дослідити конструктивні особливості меліоративних систем;

) проаналізувати ефективність меліорації землі;

) розглянути фізико-географічну характеристику Ратнівського району Волинської області;

) дослідити особливості функціонування Заболотівської осушувальної системи;

) дати оцінку еколого-меліоративного стану осушувальних земель;

) дослідити експлуатаційні роботи на осушувальній системі;

) розглянути проблеми та перспективи здійснення меліорації в Ратнівському районі;

) проаналізувати екологічні наслідки проведення меліорації в Ратнівському районі Волинської області.

Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: діалектичного пізнання, конкретного і абстрактного, логічного та історичного, системного і порівняльного аналізу та статистичних порівнянь.

Інформаційною базою дипломної роботи є нормативно-правові документи, статистичні збірники, щорічники, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених і матеріали Заболотівської осушувальної системи Ратнівського району.

Структура роботи. Дипломна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Робота викладена на 70 сторінках друкованого тексту і включає 3 додатки на 3 сторінках, список використаних джерел із 50 найменувань на 4 сторінках.

Результати дипломного дослідження можуть бути використані в ході подальших екологічних досліджень Ратнівського району волинської області.

• Загальне поняття про меліорацію земель
• Основні види меліорації земель
• Конструктивні особливості меліоративних систем
• Ефективність меліорації землі
• Рельєф та корисні копалини району
• Метеорологічні особливості району
• Поверхневі води
• Ґрунти
• Рослинний та тваринний світ району
• Розвиток меліорації на Ратнівщині
• Загальна характеристика Заболотівської осушувальної системи
• Оцінка еколого-меліоративного стану осушуваних земель Заболотівської осушувальної системи та питання їх ренатуралізації
• Експлуатаційні роботи на осушувальній системі
• Екологічні наслідки проведення меліорації в Ратнівському районі
• Основні напрямки покращення меліоративних робіт на Ратнівщині
• Біологізація меліоративного землеробства - важливий чинник енергозберігаючих технологій на осушувальних землях

Цікаві статті з розділу

Визначення якості води в басейні річки
Система екологічної класифікації якості поверхневих вод суші та естуаріїв України включає три блоки показників: блок показників сольового складу; блок трофо - сапробіологічних (еколого - сан ...

Розробка проекту збалансованого природокористування на території Миколаївської області
Людське суспільство впливає на навколишнє середовище головним чином у процесі виробничої діяльності. Основною сферою і формою взаємодії виробництва і навколишнього середовища є природок ...

Проблеми екології та шляхи їх вирішення
Про проблеми екології по-справжньому заговорили в 70-ті роки нашого століття, коли не тільки фахівці, але й рядові громадяни відчули, яку зростаючу погрозу несе нинішньому й майбутньому поко ...