Оцінка еколого-меліоративного стану осушуваних земель Заболотівської осушувальної системи та питання їх ренатуралізації

При аналізі меліоративного стану осушуваних земель слід пам'ятати, що в оціночні показники меліоративного кадастру входять такі, які напряму не залежать від роботи водогосподарських організацій (культуро-технічні роботи, хімічні меліорації). Якщо ці показники не враховувати при оцінці меліоративного стану, а спиратися тільки на режим рівня ґрунтових вод, що в кінцевому випадку найбільш об'єктивно характеризує ефективність роботи осушувальної мережі, то меліоративний стан осушуваних земель на середину вегетаційного періоду 2003 року може бути охарактеризований так: сприятливий меліоративний стан зафіксовано на 1365 га (70%), де рівні ґрунтових вод (РГВ) знаходяться в межах глибини 0,75-2,0 м, а вологість 0,5 м шару ґрунту складає 65-80% від польової вологоємкості (ПВ); задовільний меліоративний стан відмічений на площі 1217 га (17%), де РГВ залягають в інтервалах глибин 0,5-1,0 м а вологість складає 80-85% від ПВ, і в інтервалах глибин 2,0-2,5 м при вологості 60-65% ПВ; незадовільний меліоративний стан сформувався на площі 829 га (8%). При цьому на 1205 га РГВ залягають в інтервалах глибин 0-0,5 м і вологість в 0,5 м шарі грунту більше 85% ПВ. На решті ж земель з несприятливим меліоративним станом (2206 га) відмічено пересушення, тобто РГВ залягають нижче 1,75 м, а вологість 0,5 м шару ґрунту становить менше 60% ПВ.

Незадовільний меліоративний стан (перезволоження) спостерігається на ділянках осушувальних систем де осушення здійснювалося переважно відкритою мережею каналів, або гончарний дренаж не забезпечував досягнення норм осушення і строків відводу гравітаційних вод в ґрунтовому шарі з причин незадовільного технічного стану внутрішньогосподарської мережі, а також на ділянках з безстічним зниженням рельєфу. Пересушення ж, переважно, мало місце на підвищених ділянках рельєфу, складених легкими ґрунтами, а також на ділянках з незадовільним технічним станом перегороджуючих гідротехнічних споруд [6, 25].

Таким чином еколого-меліоративний стан за різними показниками на Заболотівській осушувальній системі характеризується так

1. Режим вологості грунтів відповідає задовільному еколого-меліоративному стану і характеризується відхиленням від оптимального для середньо вологого року на 24%.

2. Вплив осушення на прилеглі землі визначений за середньою величиною зниження РГВ на відстані 0,5 км від граничної дрени і становить 15% від величини зниження глибини залягання РГВ на самій системі, що відповідає сприятливому екологічному стану

3. За гідрохімічними показниками еколого-меліоративний стан ґрунтових вод та другого водоносного горизонту визначено як задовільний

4. За показниками змін ґрунтового покриву - еколого-меліоративний стан задовільний.

5. Задовільний еколого-меліоративний стан визначено за ступенем прояву процесів поверхневої ерозії та податливістю ґрунтів до процесів внутрішньогрунтової ерозії, показниками реакції ґрунтів рН (сольове), показниками змін водно-фізичних властивостей ґрунтів за рахунок вимивання глинистих фракцій, зміни структуротворних агрегатів або зольності ґрунтів, за величинами мінералізації природних вод та вимивання поживних речовин - як дещо сприятливий.

6. Незадовільною екологічна ситуація визначена за показниками стійкості до повеней та технічного стану осушувальної мережі і гідротехнічних споруд.

Структура сільськогосподарських угідь на масиві осушення наступна:

. Пашня - 829 га

. Сінокоси - 1365 га

. Пасовища -1007 га

. Інші угіддя - 210 га

Технічний стан осушувальної системи в цілому незадовільний, за винятком верхньої її частини, яка має нахил 0,0004-0,0005, і на неї менше поширюється вплив водоприймача.

Основною причиною незадовільного стану осушувальної системи є низьке висотне розміщення значної частини осушувальних земель (2728 га) по відношенню до горизонтів води озера Турського, яке створює підтоплення всієї системи [6, 26].

Цікаві статті з розділу

Фiтомелiорацiя мiських екосистем
Зелені насадження - невід'ємна складова навколишнього природного середовища та, зокрема, міських екосистем. Вони виконують важливі екологічні функції, до яких належать: очищення та збагаченн ...

Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...

Співвідношення особливостей накопичення важких металів в овочах та фруктах в умовах великого міста
У зв’язку з погіршенням в Україні екологічного стану навколишнього середовища постало питання достеменного вивчення і об’єктивної оцінки стану рослинної продукції. У Харкові розроблена і усп ...