Загальна характеристика Заболотівської осушувальної системи

Заболотівська осушувальна система розташована південно-східніше Турського озера, між селами Заболоття і Заліси. Система має напрямок з південного-заходу на північний схід, загальною протяжністю біля 20 км. З південно-східної сторони осушувальні землі примикають до межі держлісфонду. В північно-західному напрямку систему пересікають шосейна дорога Ратно-Заболоття і залізнична колія Ковель-Брест.

Осушуваний масив площею 3411 га, будівництво якого проводилося в 1963-1967 роках двома чергами, призначався для створення на ньому в основному штучних довгострокових лугів (сінокосів та літніх пасовищ).

У 1963 році інститут «Укрдіпроводгосп» виготовив проект реконструкції першої черги Заболотівської осушувальної системи, а вже в 1964 році вона була здана в експлуатацію. Так, було одержано 2305 гектарів земель, які в 1964 році дали перші врожаї сільськогосподарських культур. Водоприймачем системи є Турський магістральний канал.

Масив, який було осушено в зв'язку з будівництвом другої черги Заболотівської системи, розташований на захід від Турського озера, в чотирьох кілометрах на південь від селища Гута, і є продовженням першої черги. В минулому на масиві проводились роботи по осушенню земель. Однак канали були прориті на значній відстані один від одного і не давали бажаного ефекту. Крім того, внаслідок відсутності необхідного догляду, вони заросли, замулились.

Протягом 1964-1967 років масив знаходився у перезволоженому стані і землі його не могли бути використані для вирощування сільськогосподарських культур, оскільки підґрунтові води стояли на глибині 20-30 сантиметрів від поверхні. Ґрунти тут - переважно низинні торфовища, які займають 774 гектари, або більш як 85 процентів всієї площі.

З 5330 гектарів 65 процентів масиву займають природні малопродуктивні сіножаті і пасовища. Сіножаті тут надзвичайно бідні (4-6 центнерів сіна з гектара), причому і збирання його надто трудомістка справа, бо площа заросла чагарниками. Вивозити сіно можна лише взимку. Ось чому здійснення меліоративних робіт є вкрай необхідним, воно сприятиме поліпшенню кормової бази, дальшому розвитку тваринництва й рослинництва, підвищенню матеріального добробуту людей [23, 3].

Рис. 2. Схема Заболотівської осушувальної системи

Для повного сільськогосподарського освоєння цих родючих земель необхідно було зробити реконструкцію системи та провести меліоративні роботи, основним завданням яких є своєчасне відведення з заболочених земель надмірних підґрунтових і поверхневих вод та створення оптимального водно-повітряного режиму в орному шарі ґрунту. Це означає, що меліоративна система повинна, працювати так, щоб у період надмірного зволоження зайва волога своєчасно відводилась за межі осушуваного масиву, а в засушливі періоди можна було б підтримувати необхідні для нормальної життєдіяльності культур рівні підґрунтових вод [23, 3].

Крім того в 1964 році був виготовлений проект другої черги Заболотівської осушувальної системи. Щоб запобігти пересушенню торфовищ, проектом передбачалося подвійне регулювання водного режиму. Було побудовано магістральний канал, який є продовженням такого ж каналу першої черги системи. Він проходить по трасі вже існуючого каналу через весь масив. Загальна довжина його становить 5,4 кілометра. Довжина бічної осушувальної сітки - 34,99 кілометра. Для регулювання рівня підґрунтових вод на магістральному каналі було споруджено два трубчастих шлюзи-регулятори і один трубчастий переїзд. На бічній осушувальній сітці обладнали один шлюз-регулятор і 21 переїзд. Загальний обсяг земляних робіт, які довелося виконати, обчислюється в 245 тисяч кубічних метрів.

Цікаві статті з розділу

Екологічна адаптація флори і фауни пустель
На планеті певним чином зосереджені певні природні зони і їхні пояси, зумовлюючи певні особливості умов середовища, з відповідними флористичними і фауністичними угрупуваннями з їхніми еколо ...

Проектування безвідходного виробництва з використанням біоконверсійних технологій утилізації відходів тваринництва
Біотехнологія – напрямок сучасної науки і техніки, головним завданням якого є використання біологічних процесів, систем і організмів в різних галузях людської діяльності (сільське господарс ...

Характеристика екологічної ситуації в місті Запоріжжя
Головною задачею курсового проекту є визначення основних факторів впливу на навколишнє середовище природних та техногенних чинників. Визначити основні фізико-географічні процеси, які розвиваються на т ...