Основні види меліорації земель

Залежно від сфери природокористування і галузі господарства розрізняють сільськогосподарську, лісогосподарську, рибогосподарську, гірничу, промислово-будівельну, житлово-будівельну, транспортну, комунально-господарську, санітарно-оздоровчу, рекреаційну, ландшафтно-захисну меліорації. На Україні найширше здійснюють сільськогосподарська меліорація, основне завдання якої - істотне поліпшення несприятливих ґрунтових, гідрологічних, агрокліматичних та інших умов сільськогосподарського природокористування.

За природо-регулюючою функцією виділяють водорегулюючий (гідромеліоративний), земленалагоджувальний, хімікорегулюючий, кліматологічний, снігорегулюючий, біоторегулюючий та рекультиваційний класи меліорації [12, 345].

За технологією і технічними засобами меліорацію поділяють на гідротехнічну, хімічну, агротехнічну, біологічну, фізико-механічну та інші. Меліорацію розрізняють також за іншими ознаками - об'єктами меліорації, масштабами, тривалістю проведення, напруженістю, складністю, діапазоном функції тощо.

Зрошення має найбільше значення в посушливих та лісостепових зонах України. У Степу зосереджена майже половина орних земель і вирощується близько 50 % зерна, виробляється 40 % молока, 30 % м'яса. Ґрунти тут родючі, багато тепла і тривалий безморозний період, а вологи часто не вистачає, до того ж через кожні три-чотири роки бувають посухи. Зрошення дає змогу в посушливих районах країни в два-три і більше разів підвищити врожайність польових та овочевих культур.

Джерелами зрошувальної води є річки, озера, ставки, артезіанські колодязі, а також слабкозасолені стічні води. Для зрошення використовують тільки прісні води або слабкозасолені із вмістом солей не більше як 2 г/л.

Способи зрошення - дощування (дощувальними каналами при самопливному зрошенні або при подачі води насосами).

Одержання високих урожаїв і підвищення родючості ґрунту на зрошуваних ділянках можливі лише за умов правильної експлуатації зрошувальної системи, яка передбачає як суворе дотримання водного ре- жиму, так і високий рівень агротехніки (введення правильних сівозмін, запровадження системи удобрень, Обробітку ґрунту та ін.). При неправильному зрошенні можна замість очікуваних позитивних змін мати протилежні результати. Так, у разі надмірного зволоження ґрунтові води можуть піднятися настільки, що відбуватиметься заболочення або засолення ґрунту. Зайва вода, що просочилась, розчиняє солі в глибших шарах ґрунту. Після підсихання поверхні ґрунту вона починає підніматись знову дуже тонкими ґрунтовими ходами (капілярами). З поверхні ґрунту вода інтенсивно випаровується і залишається сіль, винесена з його нижчих шарів. Так відбувається засолення земель, особливо тих, де ґрунтові води знаходяться на невеликій глибині. Поліпшення засолених ґрунтів часто обходиться набагато дорожче, ніж будівництво зрошувальної системи, і пов'язане з великими труднощами. Ось чому з самого початку експлуатації зрошуваної ділянки потрібно суворо дотримуватись усіх заходів, які запобігають засоленню.

Осушувальна меліорація. В Україні площа заболочених ґрунтів становить близько 5 млн. гектарів. Заболоченими вважають зволожені ділянки без торфу або якщо шар торфу менший, ніж 30 см. Вони розташовані головним чином на Поліссі. Болота - надмірно перезволожені ділянки, вкриті шаром торфу завтовшки 30 см і більше. Розрізняють низинні, верхові та перехідні болота. З них осушенню в першу чергу підлягають низинні болота, розміщені в заплавах річок. Ґрунти низинних боліт родючі і після осушення їх використовують для вирощування високих урожаїв кормових, овочевих, технічних та зернових культур. На верхових болотах добувають торф, який використовують для удобрення [39, 89].

Цікаві статті з розділу

Забруднення навколишнього природного середовища
Земля – це планета на якій ми живемо. З космосу вона виглядає, як прекрасна, біла з блакитним куля. Більша частина Землі покрити голубою водою океанів та морів. Суша Землі – коричневого кол ...

Еколого-економічна оцінка впливу мисливської фауни на агроценози Центрального Придніпров`я
Об’єкти досліджень - мисливська видів птахів, агроценози. Мета роботи - дослідити сучасний стан мисливських видів птахів Центрального Придніпров’я на прикладі Черкаської області: динамік ...

Біоіндикація стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств
На сьогодні основною характеристикою інтенсивного тваринництва є утримання великої кількості тварин на невеликій території. Щоб одержати при мінімальних витратах максимальну кількість продук ...