Основні напрямки покращення меліоративних робіт на Ратнівщині

Статутом водогосподарської експлуатаційної служби передбачається періодичність ремонтів каналів, споруд, дамб, а при необхідності і реконструкції осушувальних систем. Ремонт каналів повинен проводитись через 5-6 років, реконструкція, при необхідності, - через 15-25 років. Чи бачив хтось із селян в останні 10-12 років на внутрігосподарських осушувальних каналах екскаватор, бульдозер, іншу меліоративну техніку? Не бачив, тому що осушувальні системи, як складна технічна інфраструктура, в очах наших сільських господарників самі по собі, а меліорована рілля, випаси - самі по собі. Ще коли сільгоспвиробник на поле звертає увагу, бо сіє, збирає урожай, живе від цього, то на канали, гідроспоруди - нуль уваги. Ручні роботи (обкошування, вирубування чагарнику, очищування споруд від наносів) більшість колективних господарств та інші землекористувачі не проводять. Тому внутрігосподарська мережа сьогодні - зразок високої безгосподарності, зразок того, як 66,3 мільйона гривень, вкладених державою в будівництво внутрігосподарських каналів і споруд, поступово перетворюються знову в болото, в непрохідний дикоростучий «дендропарк».

Ще коли міжгосподарська сітка силами працівників управління осушувальних систем утримується в більш-менш пристойному вигляді, хоча на механізовані роботи державні асигнування також рідко надходять, то внутрігосподарські канали більше десяти років не бачили ні коси, ні сокири, ні лопати, дренажні гирла забиті мулом, переїзди і регулятори так замулені, що і вуж не пролізе. То про яку ефективність меліорації може іти мова, коли система внутрігосподарських каналів і споруд зовсім не регулююча? І як може працювати гончарний дренаж, коли низ стоку замулений.

Згадується недавнє минуле, коли міжгосподарські і внутрігосподарські канали періодично чистились, ремонтувались гідроспоруди, працювали наші і колгоспні насосні станції. Хіба ж були місця на системах, де вимокали сільськогосподарські культури, чи де 6 не можна було обробляти грунти і сіяти, збирати врожаї? Лишень рідкі випадки були, коли погодні умови не дозволяли вчасно проводити сільськогосподарські роботи. Що ж маємо сьогодні? Є такі місця в ряді осушених систем, що земля стала і не болотом, і не випасом, і не придатна до ріллі. Є всі підстави говорити: якщо держава і господарники-землекористувачі не втрутяться у стан внутрігосподарських систем, то через 10-15 років 50 відсотків внутрігосподарської мережі безповоротно деградує, і буде пізно щось робити. Набута нашим недавнім минулим цивілізація на Поліссі заросте очеретом, будяками, бур'яном, як зараз на осушених полях деяких внутрігосподарських систем. Через трішки часу знову будуть наші селяни витягати траву на сіно «чайками» з болота, як було колись. Адже ще недавно у районі на осушених землях збирали 80 відсотків сільгосппродукції [9, 5].

Так, у даний час на міжгосподарські меліоративні системи вкладається 10,8 гривні на гектар, на внутрігосподарські - 0,3 грн. на гектар із всіх форм фінансування. У 80-тих роках минулого століття в середньому на один гектар меліорованої землі на підтримання працездатності вкладалось 250-350 карбованців. Із практики цивілізованих країн відомо, що там вкладається 0,001 відсотка моральної амортизації на відновлення роботи меліорованих земель, тобто при балансовій вартості внутрігосподарської сітки 66,3 млн. необхідно вкладати 600-700 гривень на гектар. Отже, якщо порівняти ці цифри, напрошується один висновок - баланси просять фінанси. Без вкладання грошей в осушені гектари ми деградуємо їх, як факт технічної інфраструктури.

Отже, вже сьогодні всім землекористувачам необхідно повернутись лицем до проблем меліорованого гектара. Перш за все - визначити господаря за кожним каналом, за кожною гідротехнічною спорудою, з визначенням їх прав і обов'язків. Потрібно терміново провести очистку споруд, гирл дренажу від мулу, повирубувати чагарники і дерева на каналах, широко втілювати засоби знищення рослинності на каналах, особливо «Раундап».

Цікаві статті з розділу

Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та набуття практичних навичок екологічної оцінки стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела. ...

Стан та перспектики екологічної конверсії промислових і сільськогосподарських підприємств Чернігівської області
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-економічного ро ...

Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу
Ліс регулює водний стік, пом’якшує клімат навколишнього середовища, водний режим ґрунтів і, особливо, пасовищних земель, покращує погодні умови, захищає поля від суховіїв, пилових бур, захищ ...