Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та
Нрк (38-50 см) - перехідний наносний мінеральний горизонт, менше гумусований від попереднього, темнувато-сіруватий, неоднорідний, середньо-суглинковий, крупнозернисто-грудкуватої структури, свіжий, щільний, подекуди присутні корінці рослин;
Т1 (50-78 см) - торфовий горизонт, темно-коричневий, добре розкладений, вологий, слабко ущільнений, карбонатний, зрідка трапляються напіврозкладені корінці рослин;
Т2 (78-150 см) - торф, коричнево-бурий, слабко розкладений, вологий, губчастий, багато напіврозкладених решток рослин;
Т3 (150-235см) - торф, бурувато-коричневий, нерівномірно розкладений, неоднорідний, карбонатний, подекуди мушлі молюсків, з глибини 235 см просочується вода.
Два пірогенні утворення мають еліпсоподібну форму розміром 10х25 м та 17х23 м. Поверхня обох нерівна, купиняста, з подекуди з підвищеннями 10-20 см. Колір поверхні пірогенних утворень неоднорідний - від темно-сірого до чорного, з окремими бурими плямами. Глибина появи ґрунтових вод - 85 см. Для позначення прошарків попелу в характеристиці будови профілю пірогенних утворень скористались індексом Сns [3].(0-5 см) - попіл сірого кольору з коричневими плямами забарвлення, безструктурний, пухкий;(5-25 см) - попіл світло-коричневого забарвлення, неоднорідний, у разі незначної зовнішньої дії руйнується, більш вологіший, пухкий, відчутний незначний вміст мінеральних частинок (кварцу), карбонатний;(25-27 см) - пірогенно-змінений торф чорного кольору, вологий, щільний, карбонатний;
Т (27-45 см) - торф коричнево-бурий, сирий, можна розім’яти в пластичну однорідну масу, трапляються окремі рештки болотних рослин;
РТ (45-55 см) - перехідний горизонт, прошарки сірого піску з торфом бурого забарвлення, неоднорідний;
РGl (55-85 см) - алювіальні відклади, пісок.
Відомо, що головною першопричиною пожеж на торфовищах і пірогенної деградації торфових ґрунтів є антропогенна діяльність - меліоративне пересушення торфових ґрунтів, відсутність систем регулювання рівня ґрунтових вод, що призводить до швидкого пересихання органічної маси. У межах Здолбунівського району пірогенної деградації зазнають торфовища в місцях сучасних або закинутих торфорозробок. На місці вигорілих торфових осушених ґрунтів формуються специфічні пірогенні утворення: пірогенно-перегнійні, пірогенно-піщані, піщані, пірогенно-дерев’янисто-піщані й пірогенно-торфові [2, 10, 14, 15-16, 20, 58]. Процеси пірогенезу спричиняють глибокі деструкції в будові профілю і властивостях торфових ґрунтів [10, 14, 15-16]. В зв’язку з цим виконано порівняння морфологічних ознак та фізико-хімічних властивостей недеградованого і пірогенно видозміненого ґрунту частково осушеного лісового торфовища.
Морфологія та фізико-хімічні властивості грунту. Пірогенна деградація поверхневих горизонтів частково осушеного торфового ґрунту істотно впливає на його загальні фізико-хімічні властивості: зміна щільності будови ґрунту, загальною пористості, вологоємності тощо. Окрім того, пірогенний чинник спричиняє майже повну втрату торфовим ґрунтом органогенного горизонту, потужність якого у деградованому ґрунті становить 20 см, тоді як у недеградованому ґрунті сягає 150-200 см. За фізичними і фізико-хімічними властивостями пірогенні утворення відрізняються від непорушених торфових ґрунтів (табл. 9).
Таблиця 9
Фізико-хімічні властивості досліджуваних ґрунтів
Гене- тичні гори- зонти |
Глибина відбору зразків, см |
pH водне |
pH сольо- ве |
Гідролі-тична кіслот-ність |
Вміст CaCO3, % |
Гігрос-копічна волога,% |
Щіль-ність будови, г\см³ |
Золь-ність, % |
Непорушений торфовий грунт | ||||||||
Нк |
6-21 |
8,95 |
7,20 |
- |
48,5 |
10,3 |
0,77 |
- |
Нрк |
38-50 |
9,33 |
7,78 |
- |
32,2 |
9,2 |
0,69 |
- |
Т1 |
60-75 |
9,20 |
7,35 |
- |
21,0 |
15,6 |
0,31 |
25,7 |
Т2 |
105-120 |
6,12 |
6,83 |
10,2 |
0,2 |
20,0 |
0,28 |
11,2 |
Т3 |
200-215 |
8,75 |
7,01 |
6,6 |
0,2 |
17,2 |
0,27 |
10,8 |
Постпірогенно-торфове утворення | ||||||||
Cns1 |
1-5 |
10, 15 |
8,1 |
- |
24,13 |
6,8 |
0,29 |
89,2 |
Cns2 |
10-20 |
9,95 |
8,15 |
- |
21,88 |
4,4 |
0,25 |
88,5 |
Cnsm |
25-27 |
9,67 |
8,33 |
- |
3,1 |
7,5 |
0,21 |
89,1 |
Т |
30-40 |
6,10 |
6,05 |
23,0 |
1,5 |
14,6 |
0,27 |
25,5 |
РТ |
45-55 |
5,9 |
6,0 |
9,0 |
0,7 |
3,9 |
0,19 |
78,0 |
РGl |
60-70 |
9,85 |
8,11 |
0,1 |
0,8 |
0,9 |
- |
88,0 |
Цікаві статті з розділу
Заходи щодо зменшення пестицидного навантаження на агроекосистеми
Еколого-технологічна,
санітарно-гігієнічна характеристики та оцінка пестицидів. Збирання високих
урожаїв сільськогосподарських культур у сучасних умовах неможливе без захисту
рослин, який в ...
Оцінка стану міської системи м. Києва
Як у нашій
країні, так і у всьому світі загалом в останні десятиліття спостерігається
різке погіршення екологічного стану довкілля, у тому числі системи
«людина-місто». Саме місто з усіма й ...
Заходи по покращенню стану атмосферного повітря
Для
того щоб покращити повітряний стан необхідно провести ряд заходів, а саме :
технологічні
;
архітектурно
- планувальні ;
санітарно
- технічні ;
законодавчі
;
Схема
роботи цикло ...