Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

Ми не ставили завдання встановити та описати ці складні за природою прямі і опосередковані багатьма каналами взаємодії зв’язки “осушувальна гідромеліорація - ліс”. Вони доведені численними дослідженнями, деякі з яких згадані у постановці проблеми. Ми скористаємося аналізом структури деревостанів за часткою пошкоджених дерев, яка відображає інтегральний ефект взаємодії екологічних факторів.

В цілому, санітарний стан соснових насаджень по перефірійній частині торфовища задовільний, про що свідчить індекс стану деревостану та СКК (табл. 8). З наближенням до осушувальної системи зменшується кількість здорових насаджень з 23,5% до 15,2% та відповідно збільшується кількість «старого сухостою» з 4% до 9%. Ця ж тенденція є характерною й для категорії «ослаблені» - 22%; 40,5 та 41% відповідно. З наближенням до недіяльного, замуленого каналу та сільськогосподарських угідь всихають дерева навіть ІІ класу Крафта. Основною причиною подальшого погіршення стану та всихання соснових насаджень може бути прямий та опосередкований антропогенний вплив (зміна гідрологічного режиму території). Інтенсивність всихання сосняків залежить також від їхнього віку. В молодняках частка здорових дерев становить 35-45%, ослаблених - 13-30%, сильно ослаблених - 3-15%, всихаючих - 2-8%, свіжого сухостою - 3-8%. Всихання тут відбувається також за рахунок відстаючих у рості та розвитку дерев. Певною мірою це пов’язано з поширенням кореневої губки (Hemerobasidion annosum (Fr.) Bref.) та інших захворювань, розмноженням шкідників та розвиток патогенних епіфітотій. Встановлено, що коренева губка уражує, головним чином, молоді особини сосни, які до 15-20-річного віку не набули необхідної природної стійкості з тих чи інших, переважно господарських, причин.

Отже, на розглянутому екологічному профілі чітко простежується градієнт збільшення деградації соснових насаджень з наближенням до невдало осушеного торфовища, де навколо замуленого каналу почалися процеси вторинного заболочення. В усіх обстежених соснових деревостанах тією чи іншою мірою всихають дерева, що зумовлено впливом комплексу негативних біотичних і абіотичних факторів, які доцільно розділити на дві групи. Перша група - фактори, які зумовлюють послаблення дерев і депресію їх росту: антропогенне порушення гідрологічних умов, яке спричиняє розвиток в ослаблених насадженнях первинних шкідників і хвороб. Друга група - фактори, які прискорюють всихання дерев, розладнання деревостанів, фітоценозів і деградацію екосистеми (несвоєчасний захист лісу; переважно вторинні стовбурові шкідники, хвороби). Розподіл низькоповнотних насаджень на екологічному профілі свідчить про наявність значного потенціалу для інтенсифікації лісовирощування, покращання структури, продуктивності та екологічної ролі лісів.

Основними причинами погіршення стану рослинного покриву у заказнику є антропогенні впливи, зокрема: зміна і, насамперед, зарегулювання гідрологічного режиму, кліматичні перепади, несвоєчасний захист лісу, а також пошкодження соснових насаджень ентомошкідниками та фітопатогенами. Внаслідок осушення торфовища болотні фітоценози трансформувалися на злаково/різнотравні та злакові, відмічена тенденція до збільшення частки мезофільних видів рослин та сининтропізації. Розвиток соснового лісу на місці поліських боліт є природним процесом, він є визначальним у формуванні екологічного середовища, оскільки зумовлює ренатуралізацію трансформованих болотних екосистем регіону, але вже на інших екологічних рівнях. Внаслідок осушення території відбувається постантропогенна зміна природного напряму сукцесії болотних фітоценозів Полісся - зміна екосистеми торф’яного болота на екосистему «соснове насадження».

Цікаві статті з розділу

Екологічний аналіз виробничої діяльності заводу ГТВ ЗАТ Росава в м. Біла Церква при промисловому виробництві продукції
Дипломна робота складається з 4 розділів. В першому розділі приведена загальна характеристика підприємства ЗАТ "РОСАВА". В другому розділі проведений аналіз основних виробничих пі ...

Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі
Дипломний проект Мельника В.В. "Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі." Розроблені пропозиції щодо збереження та охорони рідкісних видів рослин Жи ...

Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення
Дипломна робота представлена на 50 сторінках, має 7 рисунків та 2 таблиці. При написанні роботи було використано 56 літературних джерел. Тема дипломної роботи – Сучасні екологічні проблеми озер ...