Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

Рослинність пірогенних утворень. До пожежі по периферії частково осушеного лісового торфовища розріджений деревний ярус утворювала сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), береза пухнаста (Betula pubescens L.), осика (Рориlus tremula L.), верба попеляста (Sаlіх cinerea Willd), верба Старке (Sаlіх starkeana Willd). У травяному ярусі домінував, занесений до Червоної книги України, сашник іржавий (Schoenus ferrugineus L. - з проективним покриттям 80%), а також молінія голуба (Molinia caerulea (L) Mocneh.Т - 10-15%) та осока жовта (Carex flava L. - 10%). У формуванні травостою також брали участь Carex brizoides Juslen, Carex vaginata Tausch, Lysimachia vulgaris L., Phragmites australis L. Моховий покрив був сформований Drepanocladus sendinerі, Phylonotis calcarea та ін. Подекуди вздовж меліоративних каналів траплявся золотушник канадський (Solidago canadensis (L.).

У першій рік постпірогенного періоду пожежа призвела до повного знищення трав’яного покриву, у деревному ярусі суттєвих змін не відмічалося. Деревний ярус по периферії території в цілому не пошкоджений, лише подекуди погіршився санітарний стан P. sylvestris: Іс=2,8 (сильно ослаблені насадження, середній ступінь пошкодження), тоді як до пожежі він становив Іс=2,4 (ослаблені, середній ступінь). Вже через рік відмічено 15 екземплярів проростків Quercus robur L. та Pyrola rotundifolia L. з незначним (до 2%) проективним покриттям. Насіння грушанки дуже дрібне пилоподібне і легке, характеризується високою схожістю, і мало найбільшу ймовірність бути занесеним з сусідньої ділянки у перший рік після пожежі. Pyrola rotundifolia відноситься до рослин, для яких характерне формування пагону наступного року повністю, ще до кінця вересня в бруньці поновлення сформована кисть з маленьких бутонів, квіти перебувають в бутонах 10-11 місяців, а зацвітають в кінці червня - на початку липня.

Таким чином, ми спостерігаємо зміну трав’яного покриву за рахунок типових лісових видів, що виявилися більш пристосованими до умов, що склалися. Появі типових постпірогенних піонерних видів можливо зашкодила деяка ізольованість досліджених лісових ділянок через їх віддаленість від потенційних депо діаспор, густі зарості чагарників та несприятливі едафічні умови. Враховуючи високе значення рН (внаслідок високої концентрації у верхніх шарах поташу (K2CO3), табл. 1) та перезволоження, можна спрогнозувати, що в подальшому рослинний покрив поповниться видами з активною життєвою стратегією (такими як Calamagrostis neglecta Caertn et Schreb), Chamaerion angustifolium (L.) Holub, Urtica dioica L.), але буде перебувати в пригніченому стані й не утворить суцільного покриву, щонайменш декілька років. Можливо, поступово через 4-5 років, після того коли показник рН буде становити менше 8,5 (більш нейтральне середовище) розпочнеться утворення суцільного покриву трав’яної рослинності з відповідними закономірностями. Отже, після пожеж відбуваються кардинальні зміни в структурі рослинного покриву пірогенних утворень, що потребують додаткових багаторічних досліджень. У місцях, де внаслідок пірогенної деградації залишкова потужність торфу дуже мала, а ґрунтові води протягом року перебувають близько до поверхні, через 7-10 років трав’янисту рослинність змінять чагарники.

Заходи запобігання пірогенній деградації торфових ґрунтів. Провідну роль у захисті торфових ґрунтів від пірогенної деградації виконують, профілактичні заходи: використання торфових ґрунтів як лучних угідь; двостороннє регулювання рівнів ґрунтових вод і стабільна підтримка лучного типу водного режиму в профілі осушених торфових ґрунтів; систематичне внесення органічних і мінеральних добрив із метою підтримки високого рівня родючості ґрунтів і накопичення значної маси свіжого перегною за рахунок кореневих систем рослин, заорювання соломи і поживних решток; проведення піскування для збільшення вмісту мінеральної частини торфу і підвищення його зольності. Одним із заходів запобігання пірогенній деградації може стати ренатуралізація торфовищ до природних болотних екосистем. Пірогенні утворення з повним знищенням органогенних горизонтів або їхнім вигоранням до рівня ґрунтових вод підлягають рекультивації [15-16].

Цікаві статті з розділу

Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи
Проблемою ефективного природокористування, забезпечення суспільства необхідними життєвими умовами ще в античні часи впливали на формування світогляду й сприйняття природи як єдиної системи. ...

Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК
Загально відомий факт, що основою народногосподарського комплексу Кривбасу є залізорудна промисловість, яка базується на одному з найбільших у світі родовищ залізної руди. В промисловий комп ...

Співвідношення особливостей накопичення важких металів в овочах та фруктах в умовах великого міста
У зв’язку з погіршенням в Україні екологічного стану навколишнього середовища постало питання достеменного вивчення і об’єктивної оцінки стану рослинної продукції. У Харкові розроблена і усп ...