Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

Отже, основними причинами пірогенної деградації торфових ґрунтів є природні й антропогенні чинники. Проведені нами моніторингові дослідження показали, що пожежі на торфових ґрунтах призводять до часткового, а інколи повного знищення торфових ґрунтів, завдаючи значних збитків сільському господарству і довкіллю. Пірогенні утворення після пожежі мають несприятливі фізико-хімічні властивості, зумовлені високою лужністю і карбонатністю поверхневих генетичних горизонтів, низьку щільність будови, а при слабкому впливі відбувається збільшення частки мінеральної форми фосфору та зменшення частки органо-мінеральних сполук. Встановлено, що торф'яні пожежі вагомо впливають на хімічний склад об'єктів гідросфери поверхневих вод, призводить до появи у воді аномальних концентрацій нітратного азоту, високого рівню концентрацій хлорид- і сульфат-іонів, кальцію і магнію. Особливу увагу слід звернути на те, що при пірогенній сукцесії лісових лісових торфовищ надходження значних кількостей сполук азоту і фосфору в річкову мережу може призвести до евтрофікаціі водних об'єктів та різкого зниження якості річкових вод. Для розуміння динаміки рослинного покрику та подальшого його розвитку, необхідні моніторингові дослідження торфовищ різного типу, так як сукцесії під дією пірогенного фактора можуть розвиватися в різних напрямках, залежно від едафічних та ценотичних умов, що склалися.

Тому необхідним є проведення заходів щодо мінімізації і локалізації пожеж, охорони і раціонального використання торфових ґрунтів, запровадження моніторингових спостережень за їхнім станом як складової екологічного моніторингу.

4 Еколого-економічна оцінка стану лісових ресурсів степового Криму

Сучасне суспільство, що стрімко розвивається і часто надмірно збільшує свої запити, постійно має турбуватися, щоб зменшити негативний вплив на природне довкілля, особливо на земельні ресурси. Україна має надмірну, найбільшу в Європі розораність території. На 01.01.2005 рілля займала 32480,2 тис. га. У центральних, південних областях рівень розораності земель сягає 86-90%. Останніми роками інтенсивно збільшуються площі кислих і солонцевих ґрунтів. Нині понад 40 % орних земель країни потребують хімічної меліорації. Проте більш масштабною загрозою ґрунтам є їх водна та вітрова ерозія, часто підсилена невдалим землекористуванням [38-39, 43-45]. Наслідки ерозії ґрунтів в Україні нині сягнули загрозливих масштабів: водної ерозії зазнають 13,3 млн. га с.-г. угідь (32% загальної площі), у т.ч. 10,6 млн. га орних земель; вітровій ерозії піддаються понад 6 млн. га, а в роки з пиловими бурями - до 20 млн. га. Щорічно Україна втрачає до 600 млн. т ґрунту, до 15 млн. т гумусу, 0,3-0,9 млн. т азоту, 700-900 тис. т фосфору, 6-12 млн. т калію, що значно більше ніж вносять з добривами. Інтенсивна деградація людською діяльністю деревинно-чагарникової рослинності призвела до того, що з ріллі степового Криму здувається за рік понад 2 млн. т ґрунту, що становить, у середньому, 22,7 т/га.

Ця проблема є особливо актуальною для степової зони Криму, оскільки вона зазнає сильного і негативного впливу вітрів, що спричиняють низку негараздів. Внаслідок відкритості території і майже відсутності деревної рослинності, влітку повітря дуже сухе, часто бувають суховії, коли тривало дують, сухі, надзвичайно жаркі, південно-східні, східні й південні вітри. За цих умов температура повітря підвищується за дуже короткий проміжок часу, не знижуючись навіть уночі, і тримається кілька днів. Нерідко відбуваються і пилові тумани, які теж сильно підвищують температуру повітря і можуть триматися кілька днів підряд [32-33].

Отже захист ґрунтів від вітрової і водної ерозії, підвищення врожайності сільськогосподарських культур є одними із самих невідкладних завдань сучасного землеробства як в Україні, так і в степовому Криму. Ефективним шляхом розв’язання цих проблем у малолісних регіонах є агролісомеліорація [24, 40, 43-45]. Полезахисному і садозахисному лісорозведенню в Криму приділяли багато уваги це в 50-80-ті роки ХХ ст. За ці роки в передгірній і степовій зонах півострова було створено понад 27 тис. га лісозахисних смуг шириною 10 м і більше. Розрахунок показав, що ці насадження здатні захистити від пилових буревіїв і суховіїв зерновий клин АР Крим на площі понад 500 тис. га. Однак внаслідок самовільних рубок і частих пожеж за цей час площа полезахисних лісових насаджень (ПЗЛН) скоротилася більше, ніж у двічі, значна частка уцілілих деревостанів розстроєна і потребує реконструкції. Для відновлення цієї системи ПЗЛН і подальшого розвитку захисного лісорозведення доцільно використати деградовані і малопродуктивні, непридатні для іншого використання землі, які виводять з активного землекористування у процесі реалізації завдань земельної реформи, удосконалення структури і цільового використання земельних угідь [24, 40, 43-45]. Проте питання методики створення полезахисних лісових насаджень у степовій частині Криму вивчено не достатньо. Наукового обґрунтування потребує також комплекс лісокультурних робіт - від меліоративних заходів до вибору породного складу та оптимальної схеми створення лісових культур [24, 40, 43-45].

Цікаві статті з розділу

Забруднення атмосфери. Знищення озонового шару
У далеку давнину, коли кількість людей на Землі була порівняно невеликою, а їхній інтелектуальний і технічний потенціал - дуже слабким, природа практично не відчувала на собі тиску людини: ...

Моніторинг забруднення ґрунтів території
Актуальність теми. Моніторинг земель - це система спостережень за станом земель, на підставі яких розробляють рекомендації щодо запобігання негативним явищам і усунення їх, здійснення контролю за вико ...

Органічна речовина ґрунту. Облік, оцінка, раціональне використання та охорона ґрунтів
Тема реферату «Органічна речовина ґрунту. Облік, оцінка, раціональне використання та охорона ґрунтів» з дисципліни «Ґрунтознавство». Мета роботи – визначити та розкрити: Склад органічно ...