Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

Отже, метою нашого дослідження на прикладі на прикладі території степового Криму було вдосконалення способів створення полезахисних лісових насаджень в умовах богарного і зрошуваного землеробства з урахуванням особливостей, зумовлених вибором деревної породи, характеристики її саджанців та умов вирощування дерев.

Для пошуку шляхів і методів вдосконалення способів створення полезахисних лісових насаджень в зазначених умовах необхідно було дослідити особливості формування ПЗЛН залежно від вибору деревних порід, їх характеристики та умов їх вирощування. Оскільки системи ПЗЛН є багатофункціональними просторово-цільовими елементами в структурі агроландшафтів, було застосовано приннципи комплексного підходу. Стаціонарні досліди було закладено на земельних ділянках, що нині входять до складу Інституту сільського господарства Криму НААН на постійних пробних площадках площею по 0,05-0,10 га. У дослідженні враховано результати вивчення цієї проблеми В.С.Паштецьким в рамках НДР зазначеного інституту, здійснених впродовж 1985-2009 рр.

Для удосконалення видового складу ПЗЛН, разом із поширеними породами - дубом звичайним (Quercus robur L.) та в’язом дрібнолистим (Ulmus pumila L), досліджували характер росту і розвитку дуба звичайного пірамідальної форми (Q. Robur «Fastigiata» DC.), горіха грецького (Juglans regia L.), платана східного (Platanus orientalis L.) та інших порід.

Проблему формування оптимальних ПЗЛН досліджували з таких питань: інтенсивності росту головних порід (дуба звичайного пірамідальної форми, дуба каштанолистого (Q. castaneifolia C.A.M.), горіха грецького, тополі пірамідальної (Populus pyramidalis Rosier.) в двохрядних лісосмугах на зрошуваних землях (дослід №1); лісосмуг з дуба звичайного залежно від площі живлення дерев (дослід №2); в'яза дрібнолистого в лісосмугах з різною кількістю рядів (дослід №3); лісосмуг з платана східного залежно від площі живлення дерев і різних схем посадки дерев на різних ґрунтах (досліди №4, №5 і №6).

Характеристика проведених дослідів. Дослід №1. Аналіз росту і розвитку росту і розвитку головних порід (дуба звичайного пірамідальної форми, дуба каштанолистого, горіха грецького, тополі пірамідальної в дворядних лісосмугах на зрошуваних землях. У досліді на чорноземі середнього ступеня еродованості заклали п’ять варіантів: варіант №1 - тополя пірамідальна, розміщення посадкових місць 3 х 3 м (контроль); варіант №2 - дуб звичайний, 3 х 3 м; варіант №3 - дуб каштанолистий, 3 х 3 м; варіант №4 - горіх грецький, 4 х 4 м; варіант №5 - горіх грецький, 4 х 6 м. Дерева було висаджено із сформованими штамбами окремо по зазначених секціях. Підготовку ґрунту здійснювали за системою чорного пару.

Дослід №2. Аналіз росту і розвитку лісосмуг з дуба звичайного залежно від площі живлення дерев. Інтенсивність росту дуба звичайного вивчали в трирядній лісовій смузі, закладеній на чорноземі середнього ступеня еродованості восени лунковим способом з шириною міжрядь 4 м і розміщенням лунок в ряду через 1, 2, 3 м. Контрольний варіант - схема розміщення посівних місць 1 х 4 м. В кожну лунку висівали 5-7 жолудів, обробку ґрунту в рядах, захисних зонах і міжряддях здійснювали за допомогою плуга-розпушувача ПРВН-2,5А.

Дослід №3. Аналіз росту і розвитку лісосмуг з в'яза дрібнолистого в лісосмугах з різною кількістю рядів. Варіанти досліду: варіант №1 - 2-рядна лісосмуга (контроль), варіант №2 - 3-рядна, варіант №3 - 4-рядна лісосмуга.

Лісосмуга була висаджена на чорноземі середнього ступеня еродованості восени трьома секціями по 300 м за зазначеними варіантами з шириною міжрядь - 4 м, відстань між посадочними місцями в ряду - 2 м. Для обробки ґрунту в перші роки застосовували КРЛ-1, з чотирирічного віку ПРВН-2,5А. Для створення кращих умов для обробки і формування штамбу в 2-5-літньому віці здійснювали зрізання стовбурової порості дерев до висоти 1,3-1,5 м.

Цікаві статті з розділу

Органічна речовина ґрунтів екосистем басейну Верхнього Дністра
Актуальність теми. Знеліснення є однією із найбільших екологічних проблем, що постали перед людством в кінці ХХ - на початку ХХІ століття. Вона носить комплексний характер і пов’язана із по ...

Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...

Викиди АЕС - основне забруднення середовища
Актуальність. Забруднення навколишнього середовища - небажана зміна її властивостей в результаті антропогенного надходження різних речовин і з'єднань. Воно призводить або може призвести в м ...