Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

На ПП3 територія характеризується середньою тривалістю осушення, наявна система замулених меліоративних каналів у осінній період (глибина 0,6-0,8 м та ширина нарізки 200-300 м). Осушувальна система функціонує незадовільно, слабко впливає на продуктивність деревостану. По периферії ділянки деякі частини розорані, порушується природохоронний режим. Зустрічаються піщані острівці. Торф чорний низинно-перехідний із високим коефіцієнтом теплоємності. Потужність покладів від 1,0 до 1,5 метрів. Територія не залісена, з різко зміненим гідрорежимом. Спостерігається активна фаза ксерофітизації: на осушеній ділянці переважають ксеромезофіти (35,5%) та мезофіти (25,5%). Крім мезофітних і ксеромезофітних видів, виділяється ще група гігрофітних видів біля каналу, які складають 10,5%. У травостої домінують лучні злаки з широкою амплітудою відносно зволоження - Deschampsia caespitosa, Festuca pratensis, Poa pratensis, P. triviales, Dactylis glomerata, а також Epilobium palustre, Juncus effusum, Ranunculus repens, Rumex confertus. На зниженнях поширені також ділянки луків характерних для союзу Calthion, асоціації Epilobio-Juncetum effuse. Зустрічаються осередки адвентивних і рудеральних видів. Унаслідок випадання з рослинного покриву гідрофільних видів та формування вільних екологічних ніш на цю територію проникають неболотні види, витісняючи аборигенні види рослин та формуючи нову сукцесійну стадію: зміну болотного на злаковий та злаково/різнотравний фітоценози. Такі ділянки, зазвичай, використовують як сіножаті або як пасовища, зокрема поряд із каналом знаходяться сільськогосподарські угіддя.

Вздовж меліоративних каналів, що проходять через досліджувану ділянку, поширені вільхові деревостани (Alnus glutinosa (L.) Gaerth), для яких низинний рельєф з відповідним проточним зволоженням і близьким заляганням підземних вод є оптимальними умовами для їх зростання, та біогрупи берези повислої (Bétula verrucósa (L.), 3-5 особин, Hсер = 10-15м, Dсер = 15,5 см; N=95 шт./га; Iссер=2,1; середня відстань між біогрупами сягає 15-20 м). Розвиваються розріджені зарості осок та очерету. Поблизу меліоративного каналу трав’яний покрив представлений Vaccinium myrtellus L., Pleurozium Schreberi Mitt., Dicranum undulatum Ehrh., Pteridium aquilinum Kuhn., Rubus caesius L., Ledum palustre L., Eriophorum vaginatum L. тощо.

За літературними даними відомо, що осушувальна меліорація впливає на лісівничо-таксаційні показники соснових насаджень позитивно: збільшення приросту за запасом на одиниці лісопокритої площі, збільшення середньої повноти та класу бонітету. Спад величини цих показників (зокрема зменшення інтенсивності росту соснових деревостанів та погіршення санітарного стану через слабофункціонуючу осушувальну систему) є характерним для соснових насаджень на відстані 50-100 м від невдало осушеного торфовища (Iссер=2,4) (рис. 5), що свідчить, що на цій ділянці вже почалося повторне заболочування через утримання стоку й акумуляцію вологи (табл. 7, 8).

Таблиця 7

Характеристика лісових насаджень у заказнику на відстані більше 150 м від торфовища

Цікаві статті з розділу

Загальна екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки
річка басейн атмосфера забруднюючий Спостереження за довкіллям набули практичного значення ще на початку розвитку людства, оскільки кожному індивіду, щоб вижити, необхідно було мати певну суму з ...

Екологія міських систем
Що являє собою місто? Передусім, місто уже на початку свого існування являло собою факт концентрації населення знарядь виробництва, капіталу, тоді як для села характерним і донині є протиле ...

Еколого-біологічні дослідження місцевості
Найважливішим засобом екологічної освіти є організація різноманітних видів діяльності школярів безпосередньо в природному середовищі, в світі природи. Дане положення вимагає створення «учбов ...