Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

НПП «Холодний Яр» має значну історичну цінність як територія зародження визвольної боротьби українського народу (Коліївщина, 1768 р.) та партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни. На території НПП виявлено залишки давніх поселень людини, нині діє Мотронинський монастир. Усе це місце викликає значний пізнавальний, рекреаційний і культурологічний інтереси, що стало підґрунтям використання цієї території як структурного об’єкту туристичного комплексу «Золота підкова Черкащини». Проте зростаючий потік відвідувачів наразі не має належної організації відпочинку на цих об’єктах, інфраструктура для забезпечення туризму є недосконалою, незавершеною, зокрема необладнані маршрутні стежки, необладнані або відсутні майданчики огляду, відпочинку. Кількість неорганізованих, стихійних рекреантів щороку зростає. Внаслідок надмірного антропогенного впливу все більше порушується цілісність природних комплексів, спостерігається збіднення біорізноманіття лісових екосистем НПП «Холодний Яр» тощо. Рекогносцирувальними дослідженнями встановлено, що найбільшого рекреаційного навантаження зазнають лісові екосистеми «Скверу учасників партизанського руху» (далі - Сквер). Тому метою дослідження на модельному об’єкті Центрального Лісостепу було виявити та проаналізувати особливості впливу рекреаційної діяльності на екосистему домінантного в НПП типу лісу - свіжої грабової діброви в межах зазначеного Скверу.

НПП «Холодний Яр» (загальною площею 6509 га) було створено відповідно до Указу Президента України «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки», «Національної Програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води» (1997 р.), а також «Загальнодержавної програми формування національної екомережі України на 2000-2015 роки», (лист Мінекоресурсів України за № 672/18-5/94/18 від 08.02.02 р.).

«Холодний Яр» з 1968 р. - комплексна пам’ятка природи республіканського значення (853 га). Територія «Холодного Яру» розміщується в межах двох адміністративних районів Черкаської області - Чигиринського та Кам'янського та двох лісництв ДП «Кам'янське лісове господарство» - Креселецького та Грушківського (Кресельське л-во, кв. 31-37, 41, 42, 48, 49, 54, 55, 57, 59). Природний лісовий масив має добре збережений оригінальний яружно-балковий рельєф, численні природні джерела. Згідно з фондово-обліковими матеріалами Черкаського ОУЛМГ, видовий склад проектованого НПП «Холодний Яр» налічує 124 види дерев і чагарників, з них 75 - місцеві. Тут зростають Quercus robur L., Pinus sylvestris L., Fraxinus excelsior L. , Betula pendula Roth., Tilia cordata Mill., Castanea Tourn, рідкісні у регіоні Pinus strobus L., Larix sibirica Ledeb., Larix decidua Mill. та ін. Основу деревостанів складає Q. robur - 81 % площі. Є насадження також з переважаючою породою F. excelsior та насадження C. betulus L. з домішками інших листяних порід - 10 %. Хвойні, в основному насадження P. sylvestris з незначними домішками Acer platanoides L. та F. excelsior займають 6 % площі. За віковою структурою переважають середньовікові стиглі та перестійні насадження. З чагарників зустрічаються бруслина бородавчаста та європейська, бузина чорна, ліщина звичайна та ін. В травостої домінують осока волосиста, яглиця звичайна, кропива дводомна, зеленчук жовтий, копитень європейський, переліска багаторічна.

Флористичною особливістю лісового масиву є велика за площею вияву та високочисельна популяція цибулі ведмежої. Досить значна, чисельна і унікальна для рівнинної частини України популяція підсніжника складчастого. Багатий і тваринний світ: лось, олень, козуля, свиня дика, борсук, лисиця, лісові птахи. Ґрунти переважно дерново-підзолисті, місцями типові чорноземи. «Холодний Яр» входить до складу Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».

Цікаві статті з розділу

Моніторинг земель поблизу ВАТ Рівнеазот
Актуальність теми. Постійно зростаючий негативний вплив діяльності людини нерідко призводить до катастрофічного стану довкілля, що визначається насамперед руйнуванням і навіть розривом сталих взаємо ...

Аерокосмічний моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
Космічні знімки разом з матеріалами традиційних методів вивчення Землі дають надійні дані для будови еколого-геологічних моделей територій, що досліджуються. Довгострокова стратегія охорони та збереж ...

Структура, функціонування, зональність та механізми стійкості макроекосистем
Екосистеми за розміром поділяються на: мікроекосистеми, мезоекосистеми (ліс), макроекосистеми (континенти, океани), глобальна екосистема (біосфера). Біосфера - екосистема вищого рангу, що ...