Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та
а)
б)
в)
Рис. 1. Хід росту Q. Robur залежно від ступеня рекреаційного навантаження:
а) інтенсивного; б) середнього; в) помірного
а)
б)
в)
Рис. 2. Хід росту C. betulus залежно від ступеня рекреаційного навантаження: а) інтенсивного; б) середнього; в) помірного
а)
б)
в)
Рис. 2. Хід росту F. excelsior залежно від ступеня рекреаційного навантаження: а) інтенсивного; б) середнього; в) помірного
Ступінь рекреаційного навантаження на мішані дубові деревостани залежить від частоти влаштування і розмірів місць відпочинку, густоти мережі доріг та стежок. Зокрема про це свідчать показники механічного пошкодження дерев (рис. 4). Так, у зоні І інтенсивного рекреаційного впливу (в радіусі 30 м від необладнаного пікнікового майданчика і основної дороги) пошкоджено 82,8 % дерев, загальна площа механічних пошкоджень дерев складає - 3489 см2. У зоні ІІ середнього рекреаційного впливу (на відстані 30-60 м від майданчика і дороги) частка пошкоджених дерев майже в 2,5 рази, а загальна площа пошкоджень - втричі менша. На найвіддаленішій (60-90 м) ділянці, що зазнає помірного впливу, пошкоджених дерев і ран в 10 разів менше ніж поблизу з майданчиком.
Рис. 4. Пошкодженість дубових деревостанів екологічного профілю залежно від зон рекреаційного навантаження
* Умовні позначення: 1 - зона інтенсивного рекреаційного навантаження; 2 - зона середнього рекреаційного навантаження; 3 - зона помірного рекреаційного навантаження;
- площа механічних пошкоджень дерев, см2; - частка пошкоджених дерев, %.
В зонах інтенсивного і середнього рекреаційного навантаження змінюються лісорослинні умови, внаслідок чого покращуються таксаційні показники: середні висота, діаметр стовбурів і густота підросту C. betulus L. (табл. 5). Хоча стан дерев у міру наближення до пікнікових майданчиків і доріг погіршується з рівня ослабленого (слабо пошкодженого) до дуже ослабленого (середньо пошкодженого).
Таблиця 5
Санітарний стан дубових деревостанів екологічного профілю
ПП |
Розподіл дерев за категоріями стану* |
Іс | |||||||
I |
II |
III |
IV | ||||||
СКК |
% |
СКК |
% |
СКК |
% |
СКК |
% | ||
1 |
2,3 |
23,0 |
2,2 |
37,1 |
3,0 |
31,4 |
3,5 |
8,5 |
2,9 |
2 |
2,4 |
37,2 |
3,3 |
41,8 |
3,0 |
16,2 |
4,0 |
4,8 |
1,8 |
3 |
2,5 |
34,2 |
3,1 |
62,8 |
3,0 |
3,0 |
- |
- |
1,7 |
Цікаві статті з розділу
Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ
встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від
даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням
перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...
Фітотоксичність та хімічне забруднення ґрунтів м. Біла Церква
Прогресуюча дія господарської діяльності людства на природне
середовище досягла рівня, при якому відбуваються істотні зміни в хімічному
складі ґрунтового покриву широких територій. У загальн ...
Екологічні проблеми Венеції
Венеція (Venezia) - місто в Північній Італії. Це морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Венеція - область у поб ...