Структурно-функціональні особливості реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку
Рис. 6. Картосхема екомережі Поділля
Природні ядра локального рівня - функціонуючі і перспективні заказники і пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища, площею менше 500 га, які репрезентують біорізноманіття й типові ландшафтні комплекси. На Поділлі, враховуючи зведену схему формування екомережі України, нами виділено такі природні ядра міжнародного рівня: 1) Хмельницько-Товтрове; 2) Дністерське; національного рівня: 3) Кременецьке; 4) Медоборське; 5) Заліщицьке; 6) Центральнобузьке; 7) Горинське; 8) Мальованське; 9) Подільсько-Поліське; 10) Середньобузьке; 11) Кармелюково-Подільське; міжрегіонального рівня: 12) Стіжоцько-Іловецьке; 13) Суразьке; 14) Вороняцьке; 15) Поточансько-Урманське; 16) Голицько-Підвисоцьке; 17) Новоушицьке; 18) Панівецьке; 19) Мурафське; 20) Згарське; 21) Буго-Собське; 22) Буго-Деснянське; 23) Гармацьке; 24) Лядівське; 25) Наддніс-трянське; 26) Гопчицько-Надроське; 27) Сандрацько-Березнянське; локального рів-ня: 28) Малополіське; 29) Веселівсько-Довжоцьке; 30) Лановецьке; 31) Луб’янківсь-ке; 32) Мильнівське; 33) Залужанське; 34) Стрийовецьке; 35) Серетсько-Чистилівсь-ке; 36) Семиківсько-Ішківське; 37) Теребовлянське; 38) Яблунівське; 39) Росохацько-Озерянське; 40) Берем’янсько-Шутроминське; 41) Шупарське; 42) Комарівське; 43) Рудниківсько-Довгівське; 44) Яргорівсько-Криничанське; 45) Савинсько-Пулі-ковське; 46) Білогірське; 47) Циківське; 48) Ярмолинецьке; 49) Віньковецьке; 50) Ку-зьминське; 51) Хоморське; 52) Рівське; 53) Іллінецько-Дашівське; 54) Самчинецьке; 55) Грабарківське; 56) Журавлівське; 57) Сестринівське; 58) Устянське; 59) Горяч-ківсько-Княгинське; 60) Крушинівське; 61) Мазуровецьке; 62) Копистиринське.
Типологічне ранжування ключових територій (природних ядер) проводили з метою визначення оцінки їх функціональних можливостей, репрезентативності та виконуваної ними ролі в структурі регіональної екомережі.
На Поділлі сполучні території (екокоридори) регіональної екомережі мають статус: національний, регіональний (міжобласний), локальний. Екокоридори - полоси лісової, лучної, водно-болотної, степової і чагарникової рослинності по річкових долинах, горбогірних вододільних місцевостях широтної чи меридіональної спря-мованості шириною від 2 км національного рівня, 1,5 км регіонального рівня, 0,1 км локального рівня. Головним їх функціональним призначенням є забезпечення просторових зв’язків між ключовими територіями, тому основними критеріями для їх виділення є міграційні, територіальні, екотопічні, біорізноманіття, созологічні. Враховуючи ці підходи, обґрунтовано виокремлення екокоридори різного рівня для екомережі Поділля. Проводячи узагальнення науково-методичних розробок, використовуючи польові дослідження і враховуючи проект Зведеної регіональної схеми формування екомережі України, встановлено, що територією Поділля проходять 4 екокоридори національного рівня: 2 субширотні - Галицько-Слобожанський, Сте-повий (Південноукраїнський, незначна частина); 2 меридіональні - Дністровський і Бузький. Аналіз значної кількості публікацій (Г. Денисик, 2007; О. Мудрак, 2007; В. Коржик, 2009; Л. Царик, 2009) показує, що виокремлені меридіональні екокори-дори національного рівня, які проходять долинами великих рік, є досить проблемними, оскільки їх русла значно антропогенізовані. Враховуючи сучасний екологічний стан, геоботанічну і фізико-географічну характеристику території в межах Поділля, виділено 16 екокоридорів міжрегіонального і 18 локального рівня.
Буферні зони повинні забезпечувати охорону ключових територій і екокоридорів регіональної екомережі від потенційних зовнішніх екологічних загроз. Їх створюють з метою: 1) підтримки направленого управління захищеною територією; 2) термінової охорони; 3) послаблення впливу; 4) уникнення (зменшення) загроз. Нами удосконалено критерії вибору територій для створення буферних зон (табл. 13).
Цікаві статті з розділу
Ліс як об'єкт правової охорони
В
Україні прийнято чимало нормативно правових актів щодо використання лісових
ресурсів та цінних властивостей лісу, а також щодо його охорони. На жаль на
практиці застосування цієї норматив ...
Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи
Проблемою ефективного
природокористування, забезпечення суспільства необхідними життєвими умовами ще
в античні часи впливали на формування світогляду й сприйняття природи як єдиної
системи. ...
Засоби метрології в екологічній стандартизації
Екологія
як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом
вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані,
необхідні для загальної характ ...