Структурно-функціональні особливості реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку

Тому пропонуємо в Зоні широколистяних лісів Західно-Українського фізико-географічного краю створити біосферний заповідник “Мале Полісся”, а в Лісостеповій зоні Дністровсько-Дніпровського лісостепового краю - біосферний заповідник “Подільські Товтри” і трансбіосферний резерват “Дністровський каньйон” (спільно з Молдовою). Включення до складу останнього правобережної частини Дністра Івано-Франківської (від м. Галич), Чернівецької областей і лівобережної частини Тернопільської, Хмельницької, Вінницької областей (до м. Ямпіль) дозволить зберегти унікальне біоландшафтне різноманіття регіону, репрезентуючи Подільське біосферне природне ядро при формуванні національної екомережі.

Сучасні аспекти формування регіональної екомережі Поділля - проектування, створення, розширення, організація і охорона природних ландшафтів, система менеджменту для неї мають бути генетично пов’язані із розробленими класифікаціями природних екосистем, які складають її основу. Більшість територій екомережі представлені типовими лісовими об’єктами, тому використано лісотипологічні підходи до оцінювання компонентів регіональної екомережі. За лісотипологічним районуванням (Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач, 2002) і особливостями формування екомережі Поділля, більша частина екокоридорів і природних ядер розташована у зонах волого і свіжого грудів, незначна частина - у зоні сирого і сухого грудів. До області свіжого груду (2d) належить Дніпровський район свіжих грабових дібров, Подільський лісотипологічний сектор (4.1). В область вологого груду (3d) входять Полісько-Прикарпатський район вологих грабових дібров Поділь-ський (2.3) і частково - Прикарпатський (2.4) лісотипологічні сектори. Області сирого груду приурочений район Ростоцьких сирих грудів. Області сухого груду належить Середньобузький район сухих дібров із дубом скельним Придністровського сектора (рис. 8).

Мал 8. Схема лісотипологічного районування та розташування структурних елементів екомережі Поділля

Для визначення особливо цінних лісових насаджень у межах ключових територій регіональної екомережі Поділля - використано таку схему (рис. 9). Особливо цінні лісові масиви (біоцентри) у структурі регіональної екомережі встановлювали відповідно до лісотипологічних областей, районів, секторів. У межах цих лісотипологічних одиниць і запроектованих елементів екомережі, екокоридорів і ключових територій, визначали макрокомплекс типів лісу та їх різноманіття. Об’єкти екомережі представляти широкий список типів лісу (зокрема азональних і інтразональних), перелік яких встановлено для певних лісотипологічних секторів. У межах особливо цінних лісових масивів, які входять до ключових територій і буферних зон екомережі, відносили частину лісових масивів (узлісся), які межують із відкритим простором. До буферних зон біоцентрів регіональної екомережі відносили ділянки лісу довжиною близько 100 м.

З метою ефективної реалізації регіональної екомережі необхідно проводити комплексні наукові дослідження на етапах створення і функціонування заповідних об’єктів - моніторинг. Це система спостереження, збирання, обробки, передавання, збереження, аналізу інформації про стан природного довкілля, його прогнозування, що має складатися з таких блоків (рис. 10). Його впровадження дозволить приймати ефективні заходи збереження біорізноманіття і охорони заповідних об’єктів.

Рис. 9. Схема визначення особливо цінних лісових масивів (біоцентрів) у межах ключових територій регіональної екомережі

Регіональна екомережа Поділля стане дієвою лише тоді, коли кожний її структурний елемент буде забезпечений нормативно-правовими, управлінськими, фінансово-економічними і організаційними засобами збереження.

Рис. 10. Схема комплексної системи моніторингу заповідних об’єктів Поділля

ВИСНОВКИ

. Узагальнено методологічне і науково-методичне дослідження щодо ство-рення і реалізації регіональних екомереж як єдиних цілісних структурно-функціо-нальних систем об’єктів, їх елементів, що перебувають під охороною з метою збе-реження біорізноманіття, покращення стану природного довкілля, саморозвитку природи. Як просторова система регіональна екомережа передбачає включення до своєї структури біотичних і абіотичних елементів, природних і штучних екосистем, ландшафтів, пов’язаних між собою функціонально, які забезпечуватимуть стабілізацію екологічних, економічних і соціальних умов, збереження всього біорізноманіття та формування екоеволюційного простору. Концепція екомережі є інтегруючою, вона забезпечує нерозривну гармонійну єдність природи і людини та виступає невід’ємною складовою стратегії збалансованого розвитку регіону.

Цікаві статті з розділу

Природоохоронна діяльність на територіях природно-заповідного фонду України
Одним з ефективних заходів охорони довкілля є заповідання. Більш як 100 років минуло з часу започаткування активної форми збереження й відтворення незайманих ландшафтів в Україні. На 1 січня ...

Еколого-економічна оцінка впливу мисливської фауни на агроценози Центрального Придніпров`я
Об’єкти досліджень - мисливська видів птахів, агроценози. Мета роботи - дослідити сучасний стан мисливських видів птахів Центрального Придніпров’я на прикладі Черкаської області: динамік ...

Екологічний стан курортних та рекреаційних зон Херсонської області
Актуальність. В останні десятиріччя під дією антропогенних факторів в Херсонській області різко погіршився стан навколишнього природного середовища. Екологічний стан області можна охарактеризувати як ...