Структурно-функціональні особливості реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку

. На основі теоретико-методологічних засад розглянуто критерії, принципи і підходи вибору структурних елементів регіональної екомережі, особливості її формування для умов Поділля. Автором удосконалено методику виділення буферних зон і відновлювальних територій та вперше запропоновано методику створення екологічних паспортів заповідних територій як документа для ведення кадастру природно-заповідного фонду. Проведено оцінку репрезентативності регіональної екомережі за 15 критеріями. Подано характеристику природних ядер за типовим описом, що включає 34 пункти, та природних коридорів, буферних зон і відновлювальних територій екомережі Поділля.

. Сучасний біогеоценотичний покрив регіону сформувався впродовж останніх 10-12 тисяч років. Його різноманітність зумовлена тим, що сюди в різні часи проникли представники бореальної, неморальної, понтичної і середземноморської флори, а також сформувалися ендемічні, реліктові види й угруповання. В регіоні фрагментарно збереглася лісова, степова, чагарникова, лучна, наскельно-степова і водно-болотна рослинність, що сформувалася в мозаїчних екотопах. Тут трапляються типові, рідкісні й реліктові угруповання рослин і тварин, поширені ендемічні, реліктові, диз’юнктивно-ареальні види та види, що зазвичай існують на межі ареалу. За біорізноманіттям Поділля поступається лише Криму і Карпатам.

. Видове різноманіття флори регіону складає 2927 видів (16,6% від загальної кількості в Україні). Серед них: вищі судинні рослини (аборигенні і заносні) - 1962 види (36,9%); мохоподібні - 160 видів (20,9%); водорості - 248 видів (5,1%); ліхенізовані гриби (лишайники) - 188 видів (14,2%); гриби - 369 видів (7%). Видове різноманіття фауни регіону складає 15812 видів (46,1% від загальної їх кількості в Україні). Серед них безхребетні - 15400 видів (45,8%) і хребетні (хордові) - 412 видів (58,6%). Сучасний склад біорізноманіття Поділля - 18736 видів, що складає 36,1% від загальної кількості в Україні.

. На Поділлі переважають гемікриптофіти - 986 видів (50,2%). У спектрі біоморф флори домінують трав’яні рослини - 1732 види (88,2%) і криптофіти - 349 видів (17,8%), серед яких домінують геофіти - 262 види (13,4%). Найменша кіль-кість видів належить до гелофітів - 38 видів (1,9%) і гідрофітів - 49 видів (2,5%). Високою є участь терофітів 397 видів (20,2%). Частка фанерофітів і хамефітів у флорі становить - 8% і 3,8%. Панівне положення займає лучно-степова - 325 видів (16,6%), лісова неморальна - 301 вид (15,3%) і лучна рослинність - 281 вид (14,3%). На порушених територіях у природних угрупованнях переважає рудеральна і сегетальна рослинність - 221 вид (11,3%). Домінування видів лучно-степової, лісової неморальної, лучно-болотної, лучної еколого-ценотичних груп свідчить про відносну збереженність 39 екосистем та їх созологічний статус.

. У складі біогеоценотичного покриву Поділля виявлено 36 рідкісних рослинних угруповань, які підлягають охороні і занесені до Зеленої книги України.

. Конспект раритетного фіторізноманіття вищих судинних рослин Поділля містить 484 види, які належать до 214 родів, 73 родин та 5 відділів, що складає 24,6% від їх загальної кількості (1962 видів) і 79,2% від загальної кількості червонокнижних рослин України (611 видів). Раритетне фіторізноманіття регіону складають вищі судинні рослини, які занесені до: 1) Червоного Списку Міжнародної спілки охорони природи і природних ресурсів - 8 видів; 2) Європейського Черво-ного Списку - 13 видів; 3) Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природ-них середовищ існування в Європі (Берн, 1979) - 15 видів; 4) Конвенції про міжна-родну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашингтон, 1973) - 38 видів; 5) Червоної книги України (2009) - 169 видів; 6) регіонально рідкісні види, що знаходяться під охороною - 327 видів.

. Конспект раритетного зоорізноманіття Поділля містить 474 види. З 297 видів безхребетних тварин, занесених до Червоної книги України, зустрічаються 69 видів (23,2%), з 245 видів хребетних тварин - 134 види (54,7%), що становить 42,8% від загальної кількості раритетних видів. Раритетне зоорізноманіття регіону складають: 1) 52 види тварин, занесені до Червоного списку Міжнародної спілки охорони природи і природних ресурсів; 2) 18 видів безхребетних і 45 видів хребетних тварин, занесені до Європейського червоного списку; 3) 362 види тварин (15 видів безхребетних і 347 видів хребетних) занесені до Додатка ІІ і ІІІ Бер-нської конвенції; 4) 140 видів тварин занесені до списків Боннської конвенції; 5) Угодою про збереження мігруючих афроєвразійських водно-болотних птахів (АЕWA) тут охороняються 63 види, а Угодою про збереження кажанів в Європі (EUROBATS) - 24 види; 6) 54 види тварин охороняються конвенцією CITES; 7) регіонально рідкісні види, що знаходяться під охороною - 231 вид.

Цікаві статті з розділу

Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику
Вихідні дані Область Донецька Найменування НХР Хлор Відстань від населеного пункту - Ємнос ...

Екологія регіону
Екологія людини є міждисциплінарною наукою, яка вивчає закономірності взаємодії людей із навколишнім середовищем, і є спільним науковим підрозділом географії, соціоекології та медицини, що в ...

Екологічна експертиза агроландшафту Сумської області
Ускладнення екологічної ситуації в країні внаслідок забруднення навколишнього природного середовища функціонуючими господарськими об’єктами та комплексами обумовило необхідність розробки та ...