Екологічна оцінка впливу мисливської авіфауни на агроценози Центрального Придніпров`я

Поширені в помірній смузі Європи, Західного Сибіру, в Середній і Західній Азії, Північній Африці і Південно-Західній Азії. В Україні поширені скрізь, де є листяні й мішані ліси, крім високогір'я Карпат. Особливо люблять молоді ліси. Зустрічаються також у садах і парках. Місцями досить численні птахи. Живляться насінням диких і культурних рослин, листками, пагонами, молюсками, комахами тощо. На території регіону відмічена скрізь де є лісові насадження або густі лісосмуги [3, 10, 13].

Прилітають у середині - кінці квітня. Гнізда роблять на деревах, кущах, іноді дуже низько над землею. Це дуже тендітні споруди з паличок, які просвічуються наскрізь. Повна кладка з 2 білих яєць, у травні, насиджують обидва птахи 13 - 14 днів. Через три тижні пташенята стають дорослими і залишають гніздо. Друга кладка - в липні.

Горлиця кільчаста

(Streptopelia decaocto). Трохи більші за звичайну горлицю. Маса до 200 г. Верх голови і задня частина шиї біло-сірі, з рожевим відтінком. На верхній частині шиї чорне напівкільце (за що птахи дістали свою назву). Спина, поперек, надхвістя пісочно-сірі. Голова з боків, шия і нижня частина тіла рожево-сірі, горло білувате. У молодих птахів голова і нижня частина тіла буріші, ніж у дорослих, чорне півкільце вузьке і мало помітне [3, 13].

Поширені в Південній Азії і в країнах Південної і Західної Європи [3, 10, 13]. У40-х роках кільчасті горлиці з’явилися в західних областях України і продовжували поширюватися на схід і північний схід. Нині це осілі гніздові птахи населених пунктів усіх природних зон України, місцями досить звичайні і численні [3]. Живляться насінням диких і культурних рослин, ягодами, молодими листочками, влітку комахами та іншими безхребетними.

Самці починають токувати рано, ще в лютому. Яйця відкладають дуже рано. Гніздо з паличок, на дереві, іноді на будівлях. За літо буває до трьох виводків: з березня - до кінця вересня. Кладка з 2 білих яєць.

На зимівлі збираються великими зграями біля елеваторів, млинів, хлібних заводів. Можуть завдавати певної шкоди, поїдаючи зерно.

4 Ряд Пеліканоподібні (Pelecaniformes)

Баклан великий

(Phalacrocorax cabro). Середнього розміру, довжина тіла до 920 мм. Маса до 2600 г. Самці більші за самок, забарвленням не різняться. Загальний колір оперення чорний із зеленим блиском, на спині і крилах зверху - бурі плями. По боках голови голі ділянки шкіри, облямовані невеликими білими перами. У весняному оперенні на шиї й голові багато вузеньких білих пер; на стегнах білі плями. Молоді птахи зверху темно-бурі, знизу бурувато-білі [3, 13].

Поширені в Європі, Азії, Північній Америці, Північній Африці, Австралії, Новій Зеландії. Зимують біля узбережжя морів помірного і тропічного поясів [3, 10, 13]. На Україні поширені в південній частині, переважно в плавнях пониззя великих річок (Дунай, Дністер, Дніпро) і на деяких прибережних островах (Лебедині острови) біля західного узбережжя Криму, але іноді гніздяться і в межах Лісостепу [3, 13]. Утворюють великі гніздові колонії.

У природі визначити їх легко. Літають невеликими табунцями. Силует птаха, що летить, трохи нагадує силует дикої гуски у польоті, але має і деякі відміни. Часто сидять на сухих деревах, пеньках, стовпах серед води, сушать оперення. Сидять майже вертикально. Полюють на рибу табунами, зчиняючи великий галас і заганяючи її на мілководдя. Живляться переважно рибою і водяними безхребетними молюсками, ракоподібними), завдаючи іноді деякої шкоди промисловому рибництву.

Цікаві статті з розділу

Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч
Проблема захисту навколишнього середовища одна з найважливіших задач сучасності. Викиди промислових підприємств, енергетичних систем і транспорту в атмосферу, водойми і надра на сучасному ст ...

Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Значення водних артерій важко переоцінити. Річки, наприклад, забезпечують водою господарську діяльність людини, її повсякденний попит, відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. ...

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...