Структурно-функціональні особливості реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - науково-теоретичне обґрунтування і розробка методичних засад ефективного формування екомережі Поділля як важливого чинника стратегії збалансованого розвитку регіону.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

) вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду створення і реалізації екомережі для збереження біорізноманіття та збалансованого розвитку територій;

) теоретико-методологічна база формування екомережі й визначення особливостей її створення для умов Поділля;

) дослідження біорізноманіття і особливостей змін біогеоценотичного покриву Поділля під впливом антропогенної діяльності та вдосконалення методики формування регіональної екомережі;

) визначення структурних елементів регіональної екомережі Поділля;

) вдосконалення екологічного моніторингу і аудиту заповідних об’єктів;

) розроблення методики створення типового екологічного паспорту заповідних територій для різних категорій як документу для ведення кадастру природно-заповідного фонду;

) визначення шляхів оптимізації землекористування в межах певної території;

) визначення місця регіональної екомережі Поділля в структурі національної екомережі для забезпечення стратегії збалансованого розвитку регіону.

Об’єкт дослідження - екологічна мережа Поділля.

Предмет дослідження - чинники впливу на структурні елементи регіональної екомережі Поділля, екологічні загрози, критерії та її оптимізація.

Дисертація базувалися на системно-синергетичному, екосистемному, агро-, гідро-, ландшафтно-екологічному й адміністративно-територіальному підходах.

Методи дослідження - літературно-аналітичний, системно-структурний, теоретичного узагальнення, порівняльний, експертний, картографічний, математико-статистичний, ретроспективного аналізу, аерофотозйомки, польових досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані результати розв’язують проблему охорони, збереження і відтворенням біорізноманіття Поділля, оптимізації іcнуючих і створення нових заповідних об’єктів шляхом формування регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку.

Теоретичними результатами дисертаційного дослідження є: вдосконалення теоретико-методологічних засад формування екомережі України; розроблення наукових основ щодо створення регіональної екомережі Поділля з виділенням ключових, сполучних і відновлюваних територій й буферних зон; удосконалення критеріїв виділення буферних зон і відновлювальних територій для екомережі Поділля; розроблення методики створення екологічних паспортів заповідних територій як документа для ведення кадастру природно-заповідного фонду; вдосконалення системи екологічного моніторингу і аудиту заповідних об’єктів; визначення шляхів оптимізації землекористування як визначального чинника формування регіональної екомережі й стратегії збалансованого розвитку Поділля.

Практичними результатами дисертаційного дослідження є те, що вперше: подано характеристику біорізноманіття, складено анотований конспект флори вищих судинних рослин Поділля, який нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин, 5 відділів; складено список фауни різних охоронних категорій Поділля, що нараховує 474 види; на основі комплексу запропонованих (15) критеріїв, проведено аналіз репрезентативності екомережі для всіх 64 адміністративних районів Поділля; виділено буферні зони і відновлювальні території, встановлені їх розміри, приуроченість в екокоридорі, конфігурацію, площу, статус в еко-мережі, наявність типових угруповань, ступінь природності території, рівень біорізноманіття, функціональне призначення та проведено ранжування; запропоновано програму формування регіональної екомережі Поділля з створенням перспективних заповідних об’єктів. Подальший розвиток дістала оптимізація природно-заповідної мережі регіону з позицій фізико-географічного і лісотипологічного районування. Результати дослідження використано при розробці держбюджетних тем УДНДІПМ “Діпромісто”, Міністерства екології та природних ресурсів України, Інституту агроекології і природокористування НААНУ, Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища Тернопільської, Хмельницької, Вінницької областей для виконання “Регіональних програм охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2013-2018 рр.”, “Стратегії державної екологічної політики на період до 2020 рр.”, “Регіональної програми формування екомережі на період до 2015 рр.”, “Програми розвитку туризму на 2012-2015 рр.”, “Стратегії збалансованого розвитку територіальних громад на 2012-2020 рр.”, “Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища”, що засвідчено актами впровадження.

Цікаві статті з розділу

Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються головними споживачами води в державі. Однією ...

Екологічна експертиза агроландшафту Сумської області
Ускладнення екологічної ситуації в країні внаслідок забруднення навколишнього природного середовища функціонуючими господарськими об’єктами та комплексами обумовило необхідність розробки та ...

Система контролю забруднення
З появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на кругообіг речовин та енергетичний обмін у біосфері, почалася трагедія біосфери. Людство, розростаючись чисельно і розповсюджуючись ...