Структурно-функціональні особливості реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - науково-теоретичне обґрунтування і розробка методичних засад ефективного формування екомережі Поділля як важливого чинника стратегії збалансованого розвитку регіону.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

) вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду створення і реалізації екомережі для збереження біорізноманіття та збалансованого розвитку територій;

) теоретико-методологічна база формування екомережі й визначення особливостей її створення для умов Поділля;

) дослідження біорізноманіття і особливостей змін біогеоценотичного покриву Поділля під впливом антропогенної діяльності та вдосконалення методики формування регіональної екомережі;

) визначення структурних елементів регіональної екомережі Поділля;

) вдосконалення екологічного моніторингу і аудиту заповідних об’єктів;

) розроблення методики створення типового екологічного паспорту заповідних територій для різних категорій як документу для ведення кадастру природно-заповідного фонду;

) визначення шляхів оптимізації землекористування в межах певної території;

) визначення місця регіональної екомережі Поділля в структурі національної екомережі для забезпечення стратегії збалансованого розвитку регіону.

Об’єкт дослідження - екологічна мережа Поділля.

Предмет дослідження - чинники впливу на структурні елементи регіональної екомережі Поділля, екологічні загрози, критерії та її оптимізація.

Дисертація базувалися на системно-синергетичному, екосистемному, агро-, гідро-, ландшафтно-екологічному й адміністративно-територіальному підходах.

Методи дослідження - літературно-аналітичний, системно-структурний, теоретичного узагальнення, порівняльний, експертний, картографічний, математико-статистичний, ретроспективного аналізу, аерофотозйомки, польових досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані результати розв’язують проблему охорони, збереження і відтворенням біорізноманіття Поділля, оптимізації іcнуючих і створення нових заповідних об’єктів шляхом формування регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку.

Теоретичними результатами дисертаційного дослідження є: вдосконалення теоретико-методологічних засад формування екомережі України; розроблення наукових основ щодо створення регіональної екомережі Поділля з виділенням ключових, сполучних і відновлюваних територій й буферних зон; удосконалення критеріїв виділення буферних зон і відновлювальних територій для екомережі Поділля; розроблення методики створення екологічних паспортів заповідних територій як документа для ведення кадастру природно-заповідного фонду; вдосконалення системи екологічного моніторингу і аудиту заповідних об’єктів; визначення шляхів оптимізації землекористування як визначального чинника формування регіональної екомережі й стратегії збалансованого розвитку Поділля.

Практичними результатами дисертаційного дослідження є те, що вперше: подано характеристику біорізноманіття, складено анотований конспект флори вищих судинних рослин Поділля, який нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин, 5 відділів; складено список фауни різних охоронних категорій Поділля, що нараховує 474 види; на основі комплексу запропонованих (15) критеріїв, проведено аналіз репрезентативності екомережі для всіх 64 адміністративних районів Поділля; виділено буферні зони і відновлювальні території, встановлені їх розміри, приуроченість в екокоридорі, конфігурацію, площу, статус в еко-мережі, наявність типових угруповань, ступінь природності території, рівень біорізноманіття, функціональне призначення та проведено ранжування; запропоновано програму формування регіональної екомережі Поділля з створенням перспективних заповідних об’єктів. Подальший розвиток дістала оптимізація природно-заповідної мережі регіону з позицій фізико-географічного і лісотипологічного районування. Результати дослідження використано при розробці держбюджетних тем УДНДІПМ “Діпромісто”, Міністерства екології та природних ресурсів України, Інституту агроекології і природокористування НААНУ, Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища Тернопільської, Хмельницької, Вінницької областей для виконання “Регіональних програм охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2013-2018 рр.”, “Стратегії державної екологічної політики на період до 2020 рр.”, “Регіональної програми формування екомережі на період до 2015 рр.”, “Програми розвитку туризму на 2012-2015 рр.”, “Стратегії збалансованого розвитку територіальних громад на 2012-2020 рр.”, “Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища”, що засвідчено актами впровадження.

Цікаві статті з розділу

Екологічне дослідження забруднення повітря автотранспортом
Кому загрожує небезпека? Усім. Хіба ви не бачите, що перед вами терези, на одній шальці яких ваша могутність, а на іншій-ваша відповідальність? В. Гюго. Людина, що сміється. ...

Оцінка стану міської системи м. Рівного
Що являє собою місто? Передусім, місто уже на початку свого існування являло собою факт концентрації населення, знарядь виробництва, капіталу, тоді як для села характерним і донині є протил ...

Екологічний стан р. Південний Буг. Характеристика та заходи щодо його поліпшення
В умовах науково-технічного прогресу, коли діяльність людини набула справді планетарних масштабів, проблема раціонального використання природних ресурсів, їх відтворення і охорони стає одніє ...