Структурно-функціональні особливості реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку
Природні ядра, які є “кістяком” екомережі, виділяли з врахуванням наступних критеріїв: 1) ступінь природності (трансформованості) території (ландшафтів); 2) флористично-фауністична значимість; 3) ландшафтно-ценотична і видова репрезентативність; 4) функціональне призначення природного ядра; 5) існуючий режим заповідності ядра. За встановленими критеріями, оцінку природних ядер екомережі Поділля визначали за 5-бальною шкалою: 1 бал - низька, 2 - задовільна, 3 - достатня, 4 - висока, 5 - дуже висока. Проведена оцінка 62 ключових територій регіональної екомережі Поділля дала можливість здійснити типологічне ранжування, встановивши 5 груп за сумарним показником репрезентативності.
Характеристику природних ядер регіональної екомережі Поділля проводили за таким описом: 1. Власна назва структурного елемента екомережі; 2. Категорія елемента екомережі; 3. Географічні координати; 4. Географічне положення; 5. Дата створення; 6. Площа території; 7. Висота над рівнем моря; 8. Фізико-географіч-на характеристика; 9. Основні типи екосистем та їх співвідношення; 10. Флора і мікобіота території; 11. Рослинність; 12. Фауна; 13. Значення території як місця для міграції тварин; 14. Значення території як місця для розмноження і зимівлі тварин, а також масового линяння птахів; 15. Складові території структурного елемента екомережі; 16. Типи землекористування; 17. Земельна власність на елементі екомережі; 18. Поточне землекористування на елементі екомережі; 19. Чинники негативного впливу на біорізноманіття території; 20. Існуюча охорона; 21. Пропозиції щодо впровадження нових форм охорони; 22. Екологічна цінність території; 23. Економічна, соціальна і культурна цінність території; 24. Наукова цінність; 25. Екологічна просвіта місцевого населення; 26. Коло залучених організацій і осіб; 27. Управління і юрисдикція; 28. Критерії, за якими необхідно включити територію до складу екомережі; 29. Літературні джерела; 30. Дослідження; 31. Карта чи план території та її місце у системі регіональної екомережі; 32. Дата заповнення; 33. Укладач; 34. Адреса укладача.
Методологію реалізації регіональної екомережі зображено на рис. 2. У цьому контексті розглянуто проблеми збереження біоландшафтного різноманіття, подано особливості формування регіональної екомережі як територіальної системи вдос коналення структурно-функціональної організації природного довкілля. Визначено засади і механізми гармонізації економічних і екологічних підходів щодо ведення сільського господарства. Охарактеризовано стан, структуру і розвиток природно-заповідного фонду та розвиток українсько-молдовської транскордонної співпраці (створення Єврорегіону “Дністер”) щодо узгодження стратегії розбудови екомережі й створення першого українсько-молдовського біосферного резервату “Дністровський каньйон”. Виділено наявні законодавчо-нормативні, ресурсні, організаційні перешкоди, які необхідно подолати. Розроблено перелік пріоритетних завдань щодо збереження біорізноманіття й розвитку регіональної екомережі.
екомережа біорізноманіття біогеоценотичний антропогенний
ХАРАКТЕРИСТИКА АГРОЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ І БІОРІЗНОМАНІТТЯ ПОДІЛЛЯ
Виділено Поділля як унікальну територію, що має сприятливі умови для формування регіональної екомережі. Проведено аналіз природних умов і ресурсів, показано положення регіону в системі фізико-географічного, геоботанічного і лісо-типологічного районування та вплив рельєфу і геоморфологічних особливостей на структуру екомережі. Охарактеризовано гідрокліматичні умови, режим і властивості поверхневих вод, ґрунтовий покрив, біорізноманіття Поділля (табл. 1).
За біорізноманіттям Поділля поступається лише Криму і Карпатам.
Систематичний аналіз флори представлений у табл. 2.
Рис. 2. Методологія реалізації регіональної екомережі
Таблиця 1. Видове різноманіття флори і фауни Поділля
Видове різноманіття флори | |||
Таксономічна категорія |
Число видів фло-ри України |
Число видів флори Поділля |
% видів флори Поділля до загальної кількості по Україні |
Судинні рослини (аборигенні та заносні види) |
5310 |
1962 |
36,9 |
Мохоподібні |
763 |
160 |
20,9 |
Водорості |
4908 |
248 |
5,1 |
Ліхенізовані гриби (лишайники) |
1322 |
188 |
14,2 |
Гриби |
5227 |
369 |
7,0 |
Загалом флора |
17530 |
2927 |
16,6 |
Видове різноманіття фауни | |||
Загалом всі безхребетні |
33606 |
15500 |
46,1 |
Круглороті (cyclostomata) |
2 |
1 |
50,0 |
Променепері риби (actinopterygia) |
176 |
45 |
25,6 |
Хвостаті амфібії (caudata) |
6 |
2 |
33,3 |
Безхвості амфібії (salientia) |
13 |
9 |
69,2 |
Черепахи (testudinata) |
1 |
1 |
100 |
Лускаті плазуни (lepidosauria) |
20 |
9 |
45 |
Птахи (aves) |
362 |
324 |
89,5 |
Ссавці (mammalia) |
132 |
62 |
46,9 |
Загалом всі хребетні |
725 |
412 |
56,8 |
Загалом фауна |
34331 |
15953 |
46,4 |
Загалом біорізноманіття |
51861 |
18880 |
36,4 |
Цікаві статті з розділу
Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів
Біорізноманітність
України є її національним багатством. Особливості географічного положення
України рельєф, клімат та історичний розвиток зумовили формування на її
території багатої рослин ...
Проектування безвідходного виробництва з використанням біоконверсійних технологій утилізації відходів тваринництва
Біотехнологія
– напрямок сучасної науки і техніки, головним завданням якого є використання
біологічних процесів, систем і організмів в різних галузях людської діяльності
(сільське господарс ...
Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті,
потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного
середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...