Визначення гідрохімічних характеристик природних вод

х = с*0,78,

де с - концентрація в мг/л результату титрування азоту.

Хід визначення загального вмісту азоту: до колби Кьельдаля наливають 5 мл розбавленої сірчаної кислоти (1:3) і близько 0,5 г порошку заліза. Суміш нагрівають на водяній бані до тих пір, поки в колбі залишиться тільки незначна кількість заліза. Після охолодження добавляють 50мл суміші (сірчана кислота сульфат калію і сульфат ртуті. Розчиняють 134 г K2SO4 у 600 мл двічі дистильованої води (бідистилят) і змішують з 200 мл концентрованої H2SO4 і потім додають розчин сульфату ртуті, виготовлений шляхом розчинення 2 г окису ртуті (HgO) в 25 мл 20% розчину сірчаної кислоти. В якості каталізатора можна використати і чисту ртуть. Після охолодження суміші об'єм проби доводять до 1 л дистильованого водню) для мінералізації. Після цього суміш кип'ятять на слабкому вогні. Мінералізація вважається закінченою через 20-30 хв коли суміш просвітліє. Залишок в колбі розбавляють бідистилятом приблизно до об'єму 300 мл. Додають кілька капель фенолфталеїну і нейтралізують розчином для зміни рН до лужного (розчиняють 500 г NaOH і 25г Na2SО4 в бідистильованій воді і доводять до об'єму 1л. З колби відганяють біля 200 мл розчину у приймальник з кислотою.

Відміряють 50 мл проби добавляють до неї 1-2 каплі розчину сегнетової солі і ретельно перемішують. Потім до проби вносять 1 мл реактиву Неслера і знову перемішують. Далі на колориметрі визначають оптичну густину розчину. Вміст NH4+ в мг/л за формулою:

х = (с * 50) / V,

де: с - знайдена концетрація NH4 в мг/л; - об'єм проби взятої для аналізу в мл;

- об'єм проби в мл.

Визначення різних форм азоту у воді. На практиці часто користуються простими та доступними методами визначення вмісту у воді різних форм азоту, які, на жаль, дають тільки якісні показники.

Присутність у воді іонів амонію та аміаку можна виявити шляхом додавання до проби води об'ємом 10 мл кількох кристалів сегнетової солі і 0.5 мл реактиву Неслера. Жовтий колір розчину, помутніння, або випадання жовтого осаду свідчить про присутність у воді аміаку. У присутності підвищеної концентрації органічних речовин, особливо гумінових кислот, які створюють коричневий колір, після підвищення рН необхідно провести холостий дослід, добавивши сегнетову сіль і 0,5 мл 15% розчину їдкого натрію.

Останнім часом про нітрати все частіше говорять як про забруднювачі і це справедливо стосовно їх підвищеного вмісту. Наприклад, у питній воді. Але не треба забувати, що нітрати, як поживні речовини, потрібні рослинам, які живуть у природних водоймах. Нижче пропонується шкала відносної корисності-шкоди різних концентрацій нітратів у воді.

* 0 мг/л- відсутність нітратів доступних для рослин;

* 10 мг/л- низький рівень вмісту нітратів у воді;

* 45 мг/л - гранично допустима концентрація нітратів у природних водоймах рибогосподарського значення;

* 50 мг/л - стандарт європейської спілки для питної води;

* 500 мг/л - надзвичайно високий рівень вмісту нітратів.

Присутність у воді нітратів можна визначити шляхом поміщення у пробірку 3-5 мл концентрованої сірчаної кислоти, далі, постійно перемішуючи, по каплях додають 2 мл проби води. Після цього додають незначну кількість твердого бруцину (обережно, сильна отрута) і суміш знову перемішують. Жовтий, або коричнево-червоний колір, що з'явився свідчить про наявність у воді нітратів. За інтенсивністю забарвлення можна орієнтуватися у загальній концентрації нітратів. Чутливість реакції 1 мг і більше NО3 в 1л води.

Для визначення наявності у воді нітритів потрібно взяти 10 мл проби води, добавити 1 мл розчину сульфанілової кислоти і 1 мл розчину а-нафтіламіну. При наявності нітритів з'являється розовий або червоно-фіолетовий колір. Визначення можливе або чутливість методу складає біля 0,01 мг нітритів в 1л води.

Для приготування розчину а-нафтиламіну потрібно 1,2 г цієї речовини розчинити у дистильованій воді, добавляти 50 мл льодяної (нерозведеної) оцтової кислоти і довести дистильованою водою до об'єму 200 мл. Коли утворилась муть, розчин фільтрують через бавовняну тканину промиту, дистильованою водою, отримаємо 0,6% розчин, який зберігається 2-3 місяці.

Визначення фосфору. Поверхневі води іноді містять значну кількість фосфору, який надходить до них із грунту, різних стічних вод, або з органічної маси рослин і тварин, що розпадаються. Останні десятиліття значним джерелом забруднення річок фосфором стали пральні порошки.

Цікаві статті з розділу

Наукові нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ)
В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почал ...

Екологічні проблеми спиртової промисловості
Технологія спирту - це наука про способи та процеси переробки різних видів сировини у етиловий спирт. Спиртова промисловість на початку XX сторіччя була представлена малими заводами, кожний з яких ви ...

Природоохоронна діяльність на територіях природно-заповідного фонду України
Одним з ефективних заходів охорони довкілля є заповідання. Більш як 100 років минуло з часу започаткування активної форми збереження й відтворення незайманих ландшафтів в Україні. На 1 січня ...