Визначення гідрохімічних характеристик природних вод

х = с*0,78,

де с - концентрація в мг/л результату титрування азоту.

Хід визначення загального вмісту азоту: до колби Кьельдаля наливають 5 мл розбавленої сірчаної кислоти (1:3) і близько 0,5 г порошку заліза. Суміш нагрівають на водяній бані до тих пір, поки в колбі залишиться тільки незначна кількість заліза. Після охолодження добавляють 50мл суміші (сірчана кислота сульфат калію і сульфат ртуті. Розчиняють 134 г K2SO4 у 600 мл двічі дистильованої води (бідистилят) і змішують з 200 мл концентрованої H2SO4 і потім додають розчин сульфату ртуті, виготовлений шляхом розчинення 2 г окису ртуті (HgO) в 25 мл 20% розчину сірчаної кислоти. В якості каталізатора можна використати і чисту ртуть. Після охолодження суміші об'єм проби доводять до 1 л дистильованого водню) для мінералізації. Після цього суміш кип'ятять на слабкому вогні. Мінералізація вважається закінченою через 20-30 хв коли суміш просвітліє. Залишок в колбі розбавляють бідистилятом приблизно до об'єму 300 мл. Додають кілька капель фенолфталеїну і нейтралізують розчином для зміни рН до лужного (розчиняють 500 г NaOH і 25г Na2SО4 в бідистильованій воді і доводять до об'єму 1л. З колби відганяють біля 200 мл розчину у приймальник з кислотою.

Відміряють 50 мл проби добавляють до неї 1-2 каплі розчину сегнетової солі і ретельно перемішують. Потім до проби вносять 1 мл реактиву Неслера і знову перемішують. Далі на колориметрі визначають оптичну густину розчину. Вміст NH4+ в мг/л за формулою:

х = (с * 50) / V,

де: с - знайдена концетрація NH4 в мг/л; - об'єм проби взятої для аналізу в мл;

- об'єм проби в мл.

Визначення різних форм азоту у воді. На практиці часто користуються простими та доступними методами визначення вмісту у воді різних форм азоту, які, на жаль, дають тільки якісні показники.

Присутність у воді іонів амонію та аміаку можна виявити шляхом додавання до проби води об'ємом 10 мл кількох кристалів сегнетової солі і 0.5 мл реактиву Неслера. Жовтий колір розчину, помутніння, або випадання жовтого осаду свідчить про присутність у воді аміаку. У присутності підвищеної концентрації органічних речовин, особливо гумінових кислот, які створюють коричневий колір, після підвищення рН необхідно провести холостий дослід, добавивши сегнетову сіль і 0,5 мл 15% розчину їдкого натрію.

Останнім часом про нітрати все частіше говорять як про забруднювачі і це справедливо стосовно їх підвищеного вмісту. Наприклад, у питній воді. Але не треба забувати, що нітрати, як поживні речовини, потрібні рослинам, які живуть у природних водоймах. Нижче пропонується шкала відносної корисності-шкоди різних концентрацій нітратів у воді.

* 0 мг/л- відсутність нітратів доступних для рослин;

* 10 мг/л- низький рівень вмісту нітратів у воді;

* 45 мг/л - гранично допустима концентрація нітратів у природних водоймах рибогосподарського значення;

* 50 мг/л - стандарт європейської спілки для питної води;

* 500 мг/л - надзвичайно високий рівень вмісту нітратів.

Присутність у воді нітратів можна визначити шляхом поміщення у пробірку 3-5 мл концентрованої сірчаної кислоти, далі, постійно перемішуючи, по каплях додають 2 мл проби води. Після цього додають незначну кількість твердого бруцину (обережно, сильна отрута) і суміш знову перемішують. Жовтий, або коричнево-червоний колір, що з'явився свідчить про наявність у воді нітратів. За інтенсивністю забарвлення можна орієнтуватися у загальній концентрації нітратів. Чутливість реакції 1 мг і більше NО3 в 1л води.

Для визначення наявності у воді нітритів потрібно взяти 10 мл проби води, добавити 1 мл розчину сульфанілової кислоти і 1 мл розчину а-нафтіламіну. При наявності нітритів з'являється розовий або червоно-фіолетовий колір. Визначення можливе або чутливість методу складає біля 0,01 мг нітритів в 1л води.

Для приготування розчину а-нафтиламіну потрібно 1,2 г цієї речовини розчинити у дистильованій воді, добавляти 50 мл льодяної (нерозведеної) оцтової кислоти і довести дистильованою водою до об'єму 200 мл. Коли утворилась муть, розчин фільтрують через бавовняну тканину промиту, дистильованою водою, отримаємо 0,6% розчин, який зберігається 2-3 місяці.

Визначення фосфору. Поверхневі води іноді містять значну кількість фосфору, який надходить до них із грунту, різних стічних вод, або з органічної маси рослин і тварин, що розпадаються. Останні десятиліття значним джерелом забруднення річок фосфором стали пральні порошки.

Цікаві статті з розділу

Сучасний екологічний стан Антарктичного півострова
Антарктичний півострів - це постійна низька температура повітря, майже постійні сильні вітри. Високий рівень ультрафіолетового опромінювання, низький атмосферний тиск і розріджене повітря теж не підні ...

Засоби метрології в екологічній стандартизації
Екологія як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані, необхідні для загальної характ ...

Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
Постановка проблеми. Основою розвитку світової спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розв ...