Екологічні дослідження кліматичних показників як фактора формування стану довкілля

Територія Борівського району входить до складу південно-східного степового агрокліматичного району Харківської області, який характеризується помірноконтинентальним кліматом [8]. Він характеризується наступними показниками:

1. найбільшою сумою ефективних температур;

. тривалістю безморозного періоду при мінімальній кількості опадів;

. найбільшою повторюваністю засушливо-суховійних явищ

У даному агрокліматичному районі тривалість без морозного періоду складає 160-175 днів, річна кількість опадів складає 450 мм [6,8,10]. Для Борівського району спостерігається найчастіша повторюваність років з інтенсивною атмосферною засухою (70%) у порівнянні з Харківською областю в цілому.

Він характеризується значною амплітудою середньомісячних середніх температур 280С (від +210С в липні, -70 С в січні) (рис.1.3).

Рисунок 1.3 - Річні коливання середньомісячної температури та середньомісячної кількості опадів у Борівському районі [10]

Найбільш холодними місяцями є січень та лютий, найбільш теплими - липень та серпень.

Максимум опадів припадає на теплий період року. При цьому максимум припадає на червень (понад 65мм), мінімум на лютий; мінімум - у лютому (менше 35мм), при середньорічної кількості біля 450 мм;

Радіаційний індекс сухості за Грігор’євим-Будико біля 1, що відповідає умовам оптимального співвідношення тепла і вологи в багаторічному розрізі;

Характерним ходом відносної вологи, яка має виражений мінімум у травні (до 60%) і максимум взимку (грудень-січень до 85%) і абсолютної вологи 1-2гПа взимку до 15гПа влітку у липні;

Незважаючи на невелику площу і рівнинний рельєф, на території району спостерігаються деяка різниця у метеорологічних показниках у відповідності з орографічними умовами.

Ступінь континентальності, проявляється в контрастності сезонних метеорологічних показників. Загалом континентальність збільшується на території району з заходу на схід.

На розподілення амплітуд екстремальних (максимальної і мінімальної) температур не впливають меридіанальні відмінності, які повинні були б проявлятися в результаті різниці широти місця і кута падіння сонячних променів та відповідних радіаційних умов.

У розподіленні річної кількості опадів слабо виражена тенденція щодо зменшення їх суми у напрямку з північного заходу на південний схід.

Холодний період року з середньодобовою температурою повітря нижче 0 С триває десь 160-165 днів. Стійкий сніговий покрив зберігається до 70 днів, але цей показник є звичайно змінним від року до року, і також по території в один і той же рік [10].

Зима починається з середини листопада. Вона характеризується зміною характеру циркуляції повітря-збільшенням ролі горизонтального переносу тепла-холоду (адвекції), яка проявляється у частому проходженні циклонів і фронтів.

Зима характеризується нестійкою погодою: поряд з низькими температурами -20 -25 С, бувають відлиги +4+5 С, що призводить до утворення льодового покриву та інших явищ, що негативно впливають на зимівлю озимини. Зима помірно холодна, непостійна. Після того як температура повітря впаде нижче 0˚С і встановлюється стійкий сніговий покрив, який досягає максимуму в другій половині лютого і утримується приблизно 100-110 днів. Висота снігового покриву не перевищує 18- 20 см, однак в деяких роках максимальна його висота досягає 67 см. [10]

Цікаві статті з розділу

Аналіз діяльності підприємства Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства
Практика проходила в Західно-Чорноморському басейновому управлінні охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Одеському територіальному відділі з 8 с ...

Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Мета роботи: розробка комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району, проведення аналізу між використанням води Житомирської області та Коростишівського району. Пробл ...

Екологічні проблеми енергетики
Енергетика - найважливіший фактор у процесі перетворення природи людиною. Виробництво енергії, її транспортування і споживання набули глобального характеру. Створений людством енергетичний потенціал з ...