Таксономічна та екологічної характеристики алергенних рослин урбоекосистеми корсунь-шевченківський за місцем формування та ступенем небезпеки

В перший період було проведено обстеження, які базувалися на визначенні чисельності різних видів рослин-полинозоутворювачів, реєстрації періодів інтенсивного цвітіння, на полігоні промислових і будівельних відходів у районі Чорного хутора, Залізничного вокзалу, Мікрорайону.

Показано, що серед рослин-полинозоутворювачів, пилок формується в перший період є такі як тополя чорна, верба біла, ясеневі та кленові, зокрема клен американський. В другий період - бузина чорна, а також різноманіття різної трав’янистої рослинності - грястиця збірна, стоколос покрівельний, пирій повзучий, тонконіг лучний та ін., які поряд із рутовими - підмаренниковими - підмаренник чіпкий та вузьколистий, формують небезпечні алергенні формації. Третій період характеризується розмаїттям лободових, айстрових або складноцвітих і сирицевих; на локальному рівні розподілені представники капустяних - грицики звичайні, гикавка сива, талабан польовий, хрінниця звичайна - осіннього цвітіння.

Отже, загроза щодо формування небезпеки припадає щодо рудеральної зони на 1-й та 2-й періоди.

Рекреаційна зона не є чітко вираженою й, як правило, є суміжною з транспортною, складською та житловою зонами м. Корсунь-Шевченківський. Найбільш небезпечними періодами є 1-й та 2-й, які характеризується інтенсивним цвітінням вербових і березових угруповань. Під час дослідження в районі вулиці Росьова, Комсомольська, 1-го Травня (райони - прибережна частина Центру, Тартак) визначено, що у зв’язку із незначним заляганням ґрунтових вод цю територію заселяють представники деревних порід - вільха чорна та сіра, верба біла, верболоз чорний, верба 3-х і 5-ти тичинкова, з трав’яних, крім мезофітів, зустрічається низка гігрофітів - рогоз широколистий, комиш болотяний, калюжниця болотяна та ін.

Природна зона (рис. 3.20)

, яку обрано у якості контролю, має строкатість щодо видового різноманіття рослин-полинозоутворювачів. Із деревних порід домінуючими представниками є дуб черешковий, клен ясенелистий, вільха чорна.

Рис. 3.20. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 1-й період квітень-червень, залежно від пункту спостереження, шт./100 кв. м (природна зона)

Нам вдалося встановити, що на контролі серед трав’яної рослинності відсутні або перебувають в мінімальній кількості рослини-антропофіли до яких відносять щирицю звичайну та білу, низку розоцвітих, спірейних, лободових і багатьох представників із родини складноцвіті. Проте виявлено низку рослинності, яка притаманна природним урочищам й носить небезпечний характер з огляду на формування полинозів. До них належать представники родини розоцвіті Rosaceae, а саме: гадючник шестипелюстковий, перстач прямий, сріблястий, гравілат річковий, родини зонтичні Umbeliferaceae: болиголов плямистий, дудник сибірський, борщівник сибірський, морква дика; з родини геранієві: герань Робертова, родини мальвові Malvaceae: калачики непомітні; злакові Poaceae: лисохвіст лучний та болотяний, канаркова трава звичайна, тимофіївка лучна, стоколос безостий та ін. Залежно від різного роду бар’єрів, пилок із природних урочищ формує серйозну небезпеку щодо формування полинозів серед населення урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський (3.21).

Рис. 3.21. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 2-й період середина травня-червень, залежно від пункту спостереження (природна зона)

Отже, більш екологічно небезпечним, як було показано, виявився 1-й та 2- періоди формування весняних і весняно-літніх полинозів

Цікаві статті з розділу

Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів
Біорізноманітність України є її національним багатством. Особливості географічного положення України рельєф, клімат та історичний розвиток зумовили формування на її території багатої рослин ...

Моніторинг атмосферного повітря
Атмосфера - це повітряна оболонка Землі, значення якої важко переоцінити. Збереження теплоти і захист живих організмів від згубних доз космічного випромінювання, джерело кисню для дихання, вуглекислог ...

Ліс як об'єкт правової охорони
В Україні прийнято чимало нормативно правових актів щодо використання лісових ресурсів та цінних властивостей лісу, а також щодо його охорони. На жаль на практиці застосування цієї норматив ...