Таксономічна та екологічної характеристики алергенних рослин урбоекосистеми корсунь-шевченківський за місцем формування та ступенем небезпеки

У перший період обстеження переважна чисельність рослин-полинозоутворувачів у захисній зоні міста найвища, зокрема в районі Тартаку, в якій найбільш сконцентровано кленових, хвойних та розоцвітих. На другому місці за ступенем небезпеки знаходиться Червоний хутір та Центр щодо чисельності небезпечних рослин-полинозоутворювачів, які, переважно, несуть небезпеку у другий період формування полинозів, на третьому - Мікрорайон (рис. 3.12), де переважають хвойні та кленові породи дерев.

Рис. 3.13. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 2-й період травень-червень залежно від пункту спостереження (захисна зона)

Отже, захисна смуга забезпечує подвійний ефект - є біологічним бар’єром і вміщує алергеннонебезпечну флору, представниками якої є кленові, березові, розоцвіті, тополеві, та які вносять питому частку у формування весняних полинозів.

Житлова зона урбоекосистеми характеризується наявністю як деревної, так і трав’янистої рослинності, які вносять істотний вклад у формування полинозів, зокрема у 1-й та 3-й періоди настання полинозів серед населення. Інженерні конструкції, а саме їх розміщення, дещо визначають інтенсивність та характер міграції рослинного пилку. Можуть виступати бар’єром, або ж коридором для перенесення його під потоком постійних протягів.

В цій зоні концентрується як деревна (бобові, розоцвіті, липові, черемхові, морові (шовковиці), бузинові, ясенові, тополеві, бузкові, спірейні та ін.), так і трав’яниста рослинність (айстрові, лободові, злакові, щирицеві, бобові, хрестоцвіті). Найбільшою чисельністю характеризуються угруповання трав’янистих, які включають амброзію полинолисту, полин гіркий та звичайний, лободу червону та білу, чорно щир звичайний, кульбабу лікарську, мишій сизий, куряче просо, пирій кореневищний, костриця червона та овеча, стоколос покрівельний та безостий, жабрій звичайний, щавель горобиний та кучерявий, грицики звичайні, гикавка сива та ін. (рис. 3.14, 3.15).

Рис. 3.14. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 1-й період березень-початок травня, залежно від пункту спостереження, шт./100 кв. м (житлова зона)

У перший (березень-травень) та другий (травня-червень)

період дослідження житлової зони було виявлене значне різноманіття деревної та трав’яної рослинності, яка наносить значної шкоди здоров’ю людей в період свого цвітіння. В перший період виявлено переважну чисельність деревної рослинності з родини спірейні, розоцвіті, ясеневі в таких пунктах спостереження: Мікрорайон, Червоний хутір, Центр, Тартак. У другий період щільність рослин-полинозоутворювачів найвища в пунктах спостереження Залізничний вокзал, Гончариха Мікрорайон, Червоний хутір, Тартак, Раків хутір домінує злакова рослинність це пояснюється тим що ці пункти спостереження знаходяться поблизу агроекосистем (рис. 3.2.3.15). Третій період, який також є небезпечним за рахунок потужної чисельності складноцвітих, лободових, сирицевих, капустяних, кропивових, за нашими підрахунками є найнебезпечнішим у цій зоні урбоекосистеми (рис. 3.2.3.16).

Рис. 3.15. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 2-й період середина травня-червень, залежно від пункту спостереження, шт./100 кв. м (житлова зона)

Рис. 3.16. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 3-й період середина липня-вересень, залежно від пункту спостереження (житлова зона)

Отже, другий (пізні розоцвіті - черемха чорна, жасминові - жасмин звичайний, бузкові - бузок звичайний та ін.) та третій період у житловій зоні є найбільш небезпечним за рахунок потужної чисельності джерел формування рослинного пилку.

Цікаві статті з розділу

Розрахунок максимальної нестачі кисню при органічному забрудненні р. Сіверський Донець
Серед розчинних речовин, що потрапляють в океан із суші, велике значення для мешканців водного середовища мають не тільки мінеральні, біогенні елементи, але й органічні залишки. Винесення в ...

Екологічні проблеми сільського господарства в Україні
В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановува ...

Екологічні та абіотичні фактори
Термін "екологія" на сучасному етапі розвитку суспільства є широко відомим і загальновживаним. На початку минулого століття його знали лише вчені-біологи, а в 60-ті роки виник екол ...