Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин

Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду.

Так, у досліді з рослинами кабачка при концентрації трифлураліну у ґрунті 1 ГДК, 5 ГДК та 10 ГДК, інтенсивність ПОЛ збільшилася на 24,5, 46,3% і більш ніж на 50% відповідно.

У листку соняшника відмічено збільшення ПОЛ на 38,1% у рослин, вирощених на ґрунті, забрудненому трифлураліном у концентрації 1 ГДК, і на 54,7% при 5 ГДК відповідно. Найвища інтенсивність цього показника визначена у рослин, вирощених на ґрунті, забрудненому 10 ГДК токсиканта - 63,8% порівняно з рослинами контрольного варіанту.

У досліді з рослинами квасолі, що були вирощені на забрудненому трифлураліном ґрунті, було відмічено таку ж тенденцію зміни інтенсивності ПОЛ. У варіанті з забрудненням ґрунту токсикантом в 5 та 10 ГДК, у рослин цей показник збільшувався на 14,89% і 36,3% відповідно, порівняно з рослинами контролю.

Встановлено, що інтенсивність ПОЛ залежить від концентрації трифлураліну в ґрунті: зі збільшенням концентрації токсиканту в ґрунті, пероксидне окиснення ліпідів у листку досліджуваних рослин відбувається з більшою інтенсивністю. Слід відмітити, що найбільш інтенсивно ПОЛ відбувається у листку кабачка, дещо менш інтенсивно - у квасолі, та найменше - у соняшнику.

Оскільки інтенсивність ПОЛ у листку всіх без винятку досліджуваних рослин зростала при збільшенні пестицидного навантаження, що свідчить про підвищення резистентності рослин в даних умовах, можна стверджувати, що даний показник є маркером фізіологічної реакції рослин на стресове навантаження. Оскільки за результатами вегетаційного досліду №1 (2009 рік) квасоля накопичила найбільшу кількість трифлураліну серед досліджуваних рослин, чим посприяла значному очищенню ґрунту, можна припустити, що й інші представники родини бобових можуть бути використанні у якості рослин-гіпернакопичувачів трифлураліну. Тому, для підтвердження цієї гіпотези, було закладено вегетаційний дослід №2 (2010 рік) з такими видами рослин: квасоля (Phaseolus vulgaris L.) сорту Красногородська 5, люцерна (Medicago sativa L.) сорту Веселоподолянська 11, соя (Glycine max L.) сорту Київська 27.

Результати досліджень по виявленню концентрації трифлураліну в рослинній масі квасолі були близькими до досліджень варіантів попереднього вегетаційного досліду, та підтвердили перспективність використання рослин цього виду з фіторемедіаційної метою (табл. 4.7).

Таблиця 4.7 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах квасолі, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №2)

Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду

У варіантах з люцерною визначено досить високу здатність до акумуляції трифлураліну рослинним організмом та різке зменшення концентрації цього ксенобіотика в ґрунті після закінчення вегетаційного досліду (табл. 4.8).

Таблиця 4.8 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах люцерни, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №2)

Цікаві статті з розділу

Природоохоронні території
В своїй курсові роботі я хочу розглянути, на мою думку, глобальне питання всього людства - природоохоронні території. Для збереження природи створюють заповідні території. Вони належать дер ...

Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються головними споживачами води в державі. Однією ...

Моніторинг земель поблизу ВАТ Рівнеазот
Актуальність теми. Постійно зростаючий негативний вплив діяльності людини нерідко призводить до катастрофічного стану довкілля, що визначається насамперед руйнуванням і навіть розривом сталих взаємо ...