Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин

Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду.

Так, у досліді з рослинами кабачка при концентрації трифлураліну у ґрунті 1 ГДК, 5 ГДК та 10 ГДК, інтенсивність ПОЛ збільшилася на 24,5, 46,3% і більш ніж на 50% відповідно.

У листку соняшника відмічено збільшення ПОЛ на 38,1% у рослин, вирощених на ґрунті, забрудненому трифлураліном у концентрації 1 ГДК, і на 54,7% при 5 ГДК відповідно. Найвища інтенсивність цього показника визначена у рослин, вирощених на ґрунті, забрудненому 10 ГДК токсиканта - 63,8% порівняно з рослинами контрольного варіанту.

У досліді з рослинами квасолі, що були вирощені на забрудненому трифлураліном ґрунті, було відмічено таку ж тенденцію зміни інтенсивності ПОЛ. У варіанті з забрудненням ґрунту токсикантом в 5 та 10 ГДК, у рослин цей показник збільшувався на 14,89% і 36,3% відповідно, порівняно з рослинами контролю.

Встановлено, що інтенсивність ПОЛ залежить від концентрації трифлураліну в ґрунті: зі збільшенням концентрації токсиканту в ґрунті, пероксидне окиснення ліпідів у листку досліджуваних рослин відбувається з більшою інтенсивністю. Слід відмітити, що найбільш інтенсивно ПОЛ відбувається у листку кабачка, дещо менш інтенсивно - у квасолі, та найменше - у соняшнику.

Оскільки інтенсивність ПОЛ у листку всіх без винятку досліджуваних рослин зростала при збільшенні пестицидного навантаження, що свідчить про підвищення резистентності рослин в даних умовах, можна стверджувати, що даний показник є маркером фізіологічної реакції рослин на стресове навантаження. Оскільки за результатами вегетаційного досліду №1 (2009 рік) квасоля накопичила найбільшу кількість трифлураліну серед досліджуваних рослин, чим посприяла значному очищенню ґрунту, можна припустити, що й інші представники родини бобових можуть бути використанні у якості рослин-гіпернакопичувачів трифлураліну. Тому, для підтвердження цієї гіпотези, було закладено вегетаційний дослід №2 (2010 рік) з такими видами рослин: квасоля (Phaseolus vulgaris L.) сорту Красногородська 5, люцерна (Medicago sativa L.) сорту Веселоподолянська 11, соя (Glycine max L.) сорту Київська 27.

Результати досліджень по виявленню концентрації трифлураліну в рослинній масі квасолі були близькими до досліджень варіантів попереднього вегетаційного досліду, та підтвердили перспективність використання рослин цього виду з фіторемедіаційної метою (табл. 4.7).

Таблиця 4.7 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах квасолі, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №2)

Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду

У варіантах з люцерною визначено досить високу здатність до акумуляції трифлураліну рослинним організмом та різке зменшення концентрації цього ксенобіотика в ґрунті після закінчення вегетаційного досліду (табл. 4.8).

Таблиця 4.8 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах люцерни, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №2)

Цікаві статті з розділу

Екологічна система
Тема реферату «Екологічна система» з дисципліни «Основи загальної екології». Екологія (від грец. ойкос (еко) – будинок, житло, логос. – навчання) – це наука про умови існування живих орган ...

Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
У третє тисячоліття людина має увійти з новою філософією життя, згідно з якою вона є часткою єдиної людської сім’ї, планетарного братства з високою екологічною культурою, в основі якої лежат ...

Екологічне значення сукцесій
Якщо біогеоценоз не перебуває в стані швидкої або середньої сукцесії, то продукція, біомаса й видове багатство в ньому коливаються навколо певного середнього значення в результаті процесів с ...