Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин

З метою встановлення резистентності потенційних рослин-ремедіаторів до стресової дії гербіциду трефлан визначали показник інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у листку кабачків, квасолі та соняшнику в умовах вегетаційного досліду при різних рівнях забруднення ґрунту трифлураліном (1 ГДК, 5 ГДК, 10 ГДК). Показник ПОЛ у зразках визначали спектрофотометрично згідно методик [135, 53, 8, 20]. Математичну обробку даних проводили методом варіаційної статистики [46].

З метою пошуку рослин-ремедіаторів трифлураліну проведено вегетаційні досліди (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 Схема вегетаційного досліду

Примітка:*ґрунт - чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий.

Програма досліджень передбачала визначення залишкових кількостей гербіциду в ґрунті кожного варіанту до і після експерименту, а також в органах вирощених рослин.

Під час вегетаційного періоду (протягом 2-х місяців) спостерігали за фізіологічними змінами, які відбувались при вирощуванні рослин в контрольних і дослідних умовах.

На 21-й день вегетації було відмічено пожовтіння та некротичні зміни листків рослин соняшнику, що інтенсивніше проявлялись у дослідних рослин, вирощуваних на сильно забрудненому трифлураліном ґрунті (дослідні варіанти з внесенням 5-ти та 10-ти ГДК трефлану).

В період з 25-го по 29-ий дні вегетації відмічено пожовтіння та підсихання листків рослин кабачка, що вирощувались в дослідних ємностях з забрудненим трифлураліном ґрунтом (ознаки периферійного хлорозу - типові ушкодження, які виникають під впливом ксенобіотика, що закінчується руйнацією хлорофілу). Ознаки були більш виражені у рослин, що вирощувались на ґрунті, забрудненому 5 ГДК, а найбільш виражені - при 10 ГДК ксенобіотика.

Фаза цвітіння у рослин квасолі почалась на 32-й день вегетації, а на 46-й - з’явились перші плоди (боби).

Квітки у рослин кабачків контрольного варіанту сформувались на 48-й день вегетаційного періоду й на 50-52-й день - у рослин дослідних варіантів відповідно.

З 55-го дня вегетації у рослин (починаючи з тих, що вирощувались на забрудненому 10 ГДК трифлураліну) почали відмічатись ознаки некрозу і підсихання з подальшим опаданням нижніх листків. На 60-й день вегетації було прийняте рішення про припинення досліду, враховуючи фізіологічні особливості рослин максимально накопичувати поживні речовини з ґрунту, а в даному випадку, разом із ксенобіотиком, до початку процесів відмирання. Також, відмічено наростання ознак пригнічення фізіологічних функцій рослин, що проявлялися у зменшенні тургору рослин і периферійному хлорозі (надлишковому руйнуванні хлорофілу, зовнішньою ознакою якого є пожовтіння кінчиків листя).

Для виявлення впливу трифлураліну на рослинний організм проводили визначення біометричних показників рослин, що були вирощені в умовах вегетаційних дослідів. Результати свідчать про пряму залежність цих показників від концентрації ксенобіотика та підтверджують токсичний вплив трифлураліну (табл. 4.2).

Таблиця 4.2 Біометричні показники рослин вегетаційних дослідів №1 та №2 (висота надземної частини, см; довжина кореневої системи, см)*

Цікаві статті з розділу

Аналіз впливу діяльності станції вулканізації і зміни масел Буран на повітряний басейн та медико-екологічну безпеку
Екологічний аудит - підприємницька діяльність екологічних аудиторів по здійсненню перевірок господарської діяльності, що здійснює вплив на навколишнє середовище, а також надання рекомендації ...

Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...

Методологічні аспекти екологічного менеджменту
Менеджмент є наукою, яка динамічно розвивається з початку 20ст. Екологічний менеджмент виокремився в самостійну галузь дещо пізніше, наприкінці 20ст. Вчені, державні діячі, уряди багатьох кр ...