Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин

З метою встановлення резистентності потенційних рослин-ремедіаторів до стресової дії гербіциду трефлан визначали показник інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у листку кабачків, квасолі та соняшнику в умовах вегетаційного досліду при різних рівнях забруднення ґрунту трифлураліном (1 ГДК, 5 ГДК, 10 ГДК). Показник ПОЛ у зразках визначали спектрофотометрично згідно методик [135, 53, 8, 20]. Математичну обробку даних проводили методом варіаційної статистики [46].

З метою пошуку рослин-ремедіаторів трифлураліну проведено вегетаційні досліди (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 Схема вегетаційного досліду

Примітка:*ґрунт - чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий.

Програма досліджень передбачала визначення залишкових кількостей гербіциду в ґрунті кожного варіанту до і після експерименту, а також в органах вирощених рослин.

Під час вегетаційного періоду (протягом 2-х місяців) спостерігали за фізіологічними змінами, які відбувались при вирощуванні рослин в контрольних і дослідних умовах.

На 21-й день вегетації було відмічено пожовтіння та некротичні зміни листків рослин соняшнику, що інтенсивніше проявлялись у дослідних рослин, вирощуваних на сильно забрудненому трифлураліном ґрунті (дослідні варіанти з внесенням 5-ти та 10-ти ГДК трефлану).

В період з 25-го по 29-ий дні вегетації відмічено пожовтіння та підсихання листків рослин кабачка, що вирощувались в дослідних ємностях з забрудненим трифлураліном ґрунтом (ознаки периферійного хлорозу - типові ушкодження, які виникають під впливом ксенобіотика, що закінчується руйнацією хлорофілу). Ознаки були більш виражені у рослин, що вирощувались на ґрунті, забрудненому 5 ГДК, а найбільш виражені - при 10 ГДК ксенобіотика.

Фаза цвітіння у рослин квасолі почалась на 32-й день вегетації, а на 46-й - з’явились перші плоди (боби).

Квітки у рослин кабачків контрольного варіанту сформувались на 48-й день вегетаційного періоду й на 50-52-й день - у рослин дослідних варіантів відповідно.

З 55-го дня вегетації у рослин (починаючи з тих, що вирощувались на забрудненому 10 ГДК трифлураліну) почали відмічатись ознаки некрозу і підсихання з подальшим опаданням нижніх листків. На 60-й день вегетації було прийняте рішення про припинення досліду, враховуючи фізіологічні особливості рослин максимально накопичувати поживні речовини з ґрунту, а в даному випадку, разом із ксенобіотиком, до початку процесів відмирання. Також, відмічено наростання ознак пригнічення фізіологічних функцій рослин, що проявлялися у зменшенні тургору рослин і периферійному хлорозі (надлишковому руйнуванні хлорофілу, зовнішньою ознакою якого є пожовтіння кінчиків листя).

Для виявлення впливу трифлураліну на рослинний організм проводили визначення біометричних показників рослин, що були вирощені в умовах вегетаційних дослідів. Результати свідчать про пряму залежність цих показників від концентрації ксенобіотика та підтверджують токсичний вплив трифлураліну (табл. 4.2).

Таблиця 4.2 Біометричні показники рослин вегетаційних дослідів №1 та №2 (висота надземної частини, см; довжина кореневої системи, см)*

Цікаві статті з розділу

Водне середовище міста
Міські поселення здавна виникали по берегах рік і озер, що служили джерелом водопостачання, а найчастіше зручним транспортним шляхом. Одночасно ріки використовувалися для видалення рідких і ...

Заходи щодо зменшення пестицидного навантаження на агроекосистеми
Еколого-технологічна, санітарно-гігієнічна характеристики та оцінка пестицидів. Збирання високих урожаїв сільськогосподарських культур у сучасних умовах неможливе без захисту рослин, який в ...

Екологічні та абіотичні фактори
Термін "екологія" на сучасному етапі розвитку суспільства є широко відомим і загальновживаним. На початку минулого століття його знали лише вчені-біологи, а в 60-ті роки виник екол ...