Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин
З метою встановлення резистентності потенційних рослин-ремедіаторів до стресової дії гербіциду трефлан визначали показник інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у листку кабачків, квасолі та соняшнику в умовах вегетаційного досліду при різних рівнях забруднення ґрунту трифлураліном (1 ГДК, 5 ГДК, 10 ГДК). Показник ПОЛ у зразках визначали спектрофотометрично згідно методик [135, 53, 8, 20]. Математичну обробку даних проводили методом варіаційної статистики [46].
З метою пошуку рослин-ремедіаторів трифлураліну проведено вегетаційні досліди (табл. 4.1).
Таблиця 4.1 Схема вегетаційного досліду
|
Номер варіанта |
Варіант |
|
1 |
контроль (ґрунт* без гербіциду) |
|
2 |
ґрунт* + трефлан (1 ГДК) |
|
3 |
ґрунт* + трефлан (5 ГДК) |
|
4 |
ґрунт* + трефлан (10 ГДК) |
Примітка:*ґрунт - чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий.
Програма досліджень передбачала визначення залишкових кількостей гербіциду в ґрунті кожного варіанту до і після експерименту, а також в органах вирощених рослин.
Під час вегетаційного періоду (протягом 2-х місяців) спостерігали за фізіологічними змінами, які відбувались при вирощуванні рослин в контрольних і дослідних умовах.
На 21-й день вегетації було відмічено пожовтіння та некротичні зміни листків рослин соняшнику, що інтенсивніше проявлялись у дослідних рослин, вирощуваних на сильно забрудненому трифлураліном ґрунті (дослідні варіанти з внесенням 5-ти та 10-ти ГДК трефлану).
В період з 25-го по 29-ий дні вегетації відмічено пожовтіння та підсихання листків рослин кабачка, що вирощувались в дослідних ємностях з забрудненим трифлураліном ґрунтом (ознаки периферійного хлорозу - типові ушкодження, які виникають під впливом ксенобіотика, що закінчується руйнацією хлорофілу). Ознаки були більш виражені у рослин, що вирощувались на ґрунті, забрудненому 5 ГДК, а найбільш виражені - при 10 ГДК ксенобіотика.
Фаза цвітіння у рослин квасолі почалась на 32-й день вегетації, а на 46-й - з’явились перші плоди (боби).
Квітки у рослин кабачків контрольного варіанту сформувались на 48-й день вегетаційного періоду й на 50-52-й день - у рослин дослідних варіантів відповідно.
З 55-го дня вегетації у рослин (починаючи з тих, що вирощувались на забрудненому 10 ГДК трифлураліну) почали відмічатись ознаки некрозу і підсихання з подальшим опаданням нижніх листків. На 60-й день вегетації було прийняте рішення про припинення досліду, враховуючи фізіологічні особливості рослин максимально накопичувати поживні речовини з ґрунту, а в даному випадку, разом із ксенобіотиком, до початку процесів відмирання. Також, відмічено наростання ознак пригнічення фізіологічних функцій рослин, що проявлялися у зменшенні тургору рослин і периферійному хлорозі (надлишковому руйнуванні хлорофілу, зовнішньою ознакою якого є пожовтіння кінчиків листя).
Для виявлення впливу трифлураліну на рослинний організм проводили визначення біометричних показників рослин, що були вирощені в умовах вегетаційних дослідів. Результати свідчать про пряму залежність цих показників від концентрації ксенобіотика та підтверджують токсичний вплив трифлураліну (табл. 4.2).
Таблиця 4.2 Біометричні показники рослин вегетаційних дослідів №1 та №2 (висота надземної частини, см; довжина кореневої системи, см)*
|
Вид рослин |
Частина рослини |
Біометричні показники рослин, см | |||
|
Контроль |
1 ГДК |
5 ГДК |
10 ГДК | ||
|
квасоля* |
надземна |
100±0,6 |
96±0,4 |
89±0,3 |
76±0,3 |
|
підземна |
6±0,2 |
3±0,2 |
2±0,2 |
2±0,2 | |
|
соняшник** |
надземна |
46±0,7 |
36±0,9 |
25±0,9 |
18±0,3 |
|
підземна |
2±0,2 |
2±0,2 |
3±0,2 |
2±0,2 | |
|
кабачок** |
надземна |
15±0,7 |
8±0,5 |
6±0,4 |
3±0,7 |
|
підземна |
3±0,3 |
3±0,3 |
2±0,2 |
2±0,2 | |
|
люцерна*** |
надземна |
22±0,2 |
18±0,3 |
10±0,2 |
7±0,2 |
|
підземна |
1±0,2 |
1±0,2 |
1±0,2 |
0,5±0,2 | |
|
соя*** |
надземна |
41±0,9 |
35±0,2 |
25±0,2 |
18±0,3 |
|
підземна |
3±0,2 |
2±0,2 |
1±0,2 |
2±0,2 | |
Цікаві статті з розділу
Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
Розвиток атомної промисловості, випробування
ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до
локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збі ...
Вирішення глобальних енергетичних проблем на прикладі країн Європи
Актуальність
дослідження. Розвиток людського суспільства нерозривно пов’язаний з
використанням природних ресурсів нашої планети, з споживанням різних видів
енергії в все зростаючих масштаба ...
Забруднення атмосфери. Знищення озонового шару
У
далеку давнину, коли кількість людей на Землі була порівняно невеликою, а їхній
інтелектуальний і технічний потенціал - дуже слабким, природа практично не
відчувала на собі тиску людини: ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.