Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин
Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду
Так, при забрудненні ґрунту в 10 ГДК виявлено, що кабачок (рослинна маса підземної та надземної частин) здатен накопичувати трифлуралін до 299,1±2,7 мкг/кг сухої речовини. Після закінчення вегетаційного досліду в ґрунті цього варіанту також відмічено різке зменшення концентрації трифлураліну (до 19,0±0,7 мкг/кг сухої речовини).
У варіантах з соняшником відмічено дещо меншу інтенсивність акумуляції трифлураліну рослинним організмом порівняно з варіантами з квасолею та кабачком. Проте в ґрунті після закінчення вегетаційного досліду також було відмічено різке зменшення концентрації цього ксенобіотика (табл. 4.5).
Таблиця 4.5 Концентрація трифлураліну в ґрунті та рослинах соняшнику, мкг/кг сухої речовини (вегетаційний дослід №1)
|
Варіант |
Концентрація трифлураліну в ґрунті, мкг/кг |
Концентрація трифлураліна в рослинній масі, мкг/ кг сухої речовини* | |||
|
перед закладкою досліду |
після завершення досліду |
підземна частина рослини |
надземна частина рослини |
квітка | |
|
Контроль |
Не виявлено |
Не виявлено |
Не виявлено |
Не виявлено |
Не виявлено |
|
1 ГДК |
95,4±0,3 |
1,1±0,1 |
2,7±1,5 |
15,1±1,2 |
28,2±2,2 |
|
5 ГДК |
489,1±1,3 |
4,3±0,1 |
52,7±1,5 |
42,0±1,2 |
91,3±1,4 |
|
10 ГДК |
991,2±2,5 |
27,1±0,2 |
89,7±1,9 |
175,2±1,1 |
231,2 ±2,2 |
Примітка: *дослідження проводили після завершення вегетаційного досліду.
Так, рослини соняшнику проявили здатність до накопичення трифлураліну в надземній частині рослини до 175,16±1,05 мкг/кг сухої речовини при забрудненні ґрунту в 10 ГДК; при цьому відмічено акумуляцію ксенобіотику в квітках до 231,2±2,2 мкг/кг сухої речовини.
Визначення пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ)
Згідно гіпотези В.А. Барабоя сигналом для запуску стрес-реакції в рослинному організмі може слугувати зміщення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у напрямі активації пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ). Відомо, що будь-який зовнішній вплив викликає посилення вільнорадикальних процесів і зміщення рівноваги в бік активації ПОЛ. Тобто продукти ПОЛ можуть слугувати як «індикаторами», так і «первинними медіаторами» стресу як особливого стану клітини, який може викликати посилення її резистентності. Виходячи з того, що зміщення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги може виступати як первинний чинник швидкої відповіді рослинної клітини на вплив трифлураліну, одним із завдань нашої роботи було дослідження динаміки зміни процесу ПОЛ під впливом різних концентрацій гербіциду [105].
З метою вивчення стресового впливу трифлураліну на фізіологічні процеси рослин, визначали показник інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) в листку кабачка, квасолі та соняшнику в умовах вегетаційного досліду №1 при різних рівнях забруднення ґрунту трифлураліном (1 ГДК, 5 ГДК, 10 ГДК) (табл. 4.6).
Таблиця 4.6 Інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів у листку кабачка, соняшнику та квасолі під впливом різних концентрацій трифлураліну, Ммоль/г сирої речовини*
|
Варіант |
Інтенсивність ПОЛ у листку кабачка |
Інтенсивність ПОЛ у листку соняшнику |
Інтенсивність ПОЛ у листку квасолі | |||
|
ПОЛ, Ммоль/г с.р. |
різниця з контролем, % |
ПОЛ, Ммоль/г с.р. |
різниця з контролем, % |
ПОЛ, Ммоль/г с.р. |
різниця з контролем, % | |
|
Контроль |
63,5±2,5 |
- |
25,3±1,2 |
- |
38,6±1,3 |
- |
|
1 ГДК |
79,2±2,1 |
24,5 |
35,0±1,8 |
38,1 |
40,8±2,2 |
5,6 |
|
5 ГДК |
93,0±2,5 |
46,3 |
39,1±2,3 |
54,7 |
44,5±1,5 |
14,9 |
|
10 ГДК |
97,8±1,5 |
54,0 |
41,4±1,9 |
63,8 |
52,6±2,5 |
36,3 |
Цікаві статті з розділу
Екологічні проблеми сучасного суспільства
Змістовні орієнтири нашого життя забезпечує філософія, а нашій культурі - самопізнання. Справедливо, що істинна філософія є духовною квінтесенцією епохи, живою душею культури. Звичайно, соціальні джер ...
Розроблення системи автоматизації процесу очищення нікельмістких стічних вод
Охорона навколишнього середовища
є одним з основних завдань народного господарства. У зв'язку з цим проблема
очищення стічних вод промислових підприємств і населених місць придбала
особливо ...
Екологічна характеристика території природного заповідника Кам'яні Могили
Актуальність: у наш час степові екосистеми піддались найбільш сильному
антропогенному впливу. Розорювання, зрошення, забудова, вплив хімічних
реагентів, монокультура, вітрова та водна ерозія ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.