Фітоекстракція трифлураліну з ґрунту культурними однорічними видами рослин

Примітка: *дослідження проводили після закінчення вегетаційного досліду

Коефіцієнти біологічного накопичення характеризують інтенсивність поглинання токсикантів і показують частку їх вмісту у рослині відносно до вмісту у ґрунті. Це емпіричні показники, що є мірою перерозподілу забруднюючих речовин між рослинним організмом і ґрунтовим покривом, визначаються як співвідношення вмісту пестицидів у рослині до їх вмісту у ризосферному ґрунті.

Найвищий показник коефіцієнта біонакопичення був вирахуваний в кабачка при 1 ГДК - 27. Це свідчить про те, що при відносно невисокій концентрації ксенобіотика у ґрунті (1,3 мкг/кг) рослинна маса накопичила високу концентрацію ксенобіотика. Трохи менший показник коефіцієнту вирахуваний у квасолі.

Одним із основних показників здатності рослин до фітоекстракції забруднювачів із забруднених ґрунтів є коефіцієнт транслокації, який характеризує інтенсивність процесу переходу токсикантів з підземної у надземну частину рослин. Це безрозмірна величина, що визначається як співвідношення вмісту пестицидів у надземних органах рослин до їх вмісту у кореневій системі. Вважається, що при значеннях цього коефіцієнта ³ 1, рослини володіють високою здатністю переміщувати полютанти з кореневої у надземну частину та є перспективними для використання у технологіях фітоекстракції. У більшості наведених видів рослин перехід трифлураліну з кореневої системи у надземні органи рослин суттєво виражений.

Найвищі коефіцієнти транслокації було визначено у рослин квасолі (до 13,8 у рослин 1-го вегетаційного досліду та до 12,9 - 2-го вегетаційного досліду.

За результатами проведених досліджень було визначено, що всі досліджувані види рослин (Cucurbita pepo L., Phaseolus vulgaris L., Helianthus annuus L., Medicago sativa L., Glycine max L.) показали досить високу здатність до накопичення трифлураліну з забрудненого ґрунту, чим сприяли значному його очищенню. Найбільш перспективними гіпернакопичувачами трифлураліну виявились рослини родини бобових (Febaceae). Зокрема, квасоля, порівняно з іншими дослідженими рослинами, проявили здатність до найбільш інтенсивного накопичення трифлураліну. За результатами досліджень найвищу здатність до накопичення цього ксенобіотика відмічено в надземній частині рослин квасолі, в бобах концентрація трифлураліну була незначною (до 1-го % порівняно з концентрацією у надземній частині). Після термічної обробки бобів (кип’ятіння протягом 60-ти хв.), в матеріалі було відмічено слідові кількості діючої речовини даного пестициду.

Отже, за біометричними показниками, здатністю до накопичення трифлураліну в органах рослин та показником резистентності до негативного впливу ксенобіотика для фіторемедіаційних заходів щодо забруднених трифлураліном ґрунтів можна рекомендувати всі досліджувані види рослин, зокрема квасолю (Phaseolus vulgaris L.).

Цікаві статті з розділу

Екологічний стан курортних та рекреаційних зон Херсонської області
Актуальність. В останні десятиріччя під дією антропогенних факторів в Херсонській області різко погіршився стан навколишнього природного середовища. Екологічний стан області можна охарактеризувати як ...

Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК
Загально відомий факт, що основою народногосподарського комплексу Кривбасу є залізорудна промисловість, яка базується на одному з найбільших у світі родовищ залізної руди. В промисловий комп ...

Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Мета роботи: розробка комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району, проведення аналізу між використанням води Житомирської області та Коростишівського району. Пробл ...