Перелік умовних скорочень, позначень, термінів, одиниць

Відомо, що пестициди займають 9-те місце серед інших забруднювачів біосфери, поступаючись лише промисловим викидам. За даними, опублікованими в інформаційному бюлетені «GREENPEACE» (весна-літо 1993р.) на кожну людину, що проживає на території бувшого СРСР, припадає в середньому 28,5 кг використаних пестицидів. І ця цифра невпинно збільшується з кожним роком [149, 64].

З метою боротьби зі шкідниками та бур’янами, максимального збільшення врожайності, сучасна агрохімія щедро використовує різноманітні пестициди: гербіциди, інсектициди, фунгіциди, дефоліанти, десиканти, регулятори росту рослин та ін Зрозуміло, що значна частина цих речовин або продуктів їх розпаду, в тій чи іншій формі вкінці-кінців потрапляє в харчові продукти.

Пестициди (pesticide: лат. pestis - хвороба; caedo - вбивати) - збірна назва хімічних та біологічних засобів, що використовуються для боротьби з шкідниками та хворобами рослин, з бур’янами, шкідниками зерна та продуктів його переробки, деревини, шерсті, шкіри, виробів з бавовни, з ектопаразитами домашніх тварин та людини [103, 101].

За допомогою пестицидів у сільському господарстві підвищують врожайність, подовжують термін зберігання рослинної продукції, покращують зовнішній вигляд фруктів, овочів та зерна [168, 58].

Потрапляючи в організм людини з продуктами харчування, пестициди суттєво змінюють біологічні процеси, викликаючи порушення його фізіологічних функцій. Якщо з їжею в організм потрапляє велика кількість пестициду, то виникає гостре отруєння. Якщо ж кількість токсичної речовини невелика і потрапляє в організм поступово, то виникає хронічна інтоксикація організму, яка часто перебігає без прояву специфічних симптомів.

Пестициди - чужорідні для живого організму речовини, які викликають інтоксикацію, вражають центральну нервову систему та внутрішні органи, проявляють мутагенний ефект. За даними Організації з захисту довкілля (ЕРА) з майже 320 пестицидів дозволених до застосування в агрономії близько 60 - канцерогени [204, 139, 123, 182].

Токсичні властивості пестицидів залежать від їх хімічної структури, а також від концентрації, тривалості впливу на об’єкт та шляхів потрапляння в організм. Якщо ж ґрунт або рослина оброблялись відразу декількома видами пестицидів, наприклад, комбінація інсектицидів, гербіцидів та нітратів, то спостерігається непередбачуваний ефект, що не відмічався раніше.

Нині в світі багато уваги приділяється питанням обліку та контролю за використанням пестицидів, досліджуються вплив ксенобіотиків на об’єкти довкілля та живі організми. Так, в Україні екотоксикологією пестицидів займаються С.Д. Мельничук, Л.І. Моклячук та інші науковці, що працюють під їх керівництвом незалежно один від одного. В.Ф. Демченко розроблено підходи до біомоніторингу пестицидів.

Російськими вченими В.Н. Майстренком, Н.А. Клюєвим також проводиться еколого-аналітичний моніторинг стійких органічних забруднювачів.

Більшість вчених цієї галузі займаються проблемами непридатних пестицидів, що є безперечно дуже актуальним питанням для нашої аграрної країни, що «у спадок» після розвалу СССР отримала величезну кількість сховищ отрутохімікатів, що нині перебувають у занедбаному стані.

На сьогодні постає питання моніторингу та очищення територій, забруднених агрохімікатами. В роботах українських та зарубіжних учених (С.Д. Мельничук, В.Й. Лоханська, Л.І. Моклячук, І.М. Городиська, О.А. Слободенюк, В.А. Петришина, Дж. Вайт, Б. Зіб, Р. Белл, А. Нуржанова та ін.) підтверджено перспективу застосування фітотехнологій для відновлення ґрунтів, забруднених важкими металами, радіонуклідами та пестицидами.

Проте проблема моніторингу пестицидів на основі трифлураліну при вирощуванні лікарських рослин вивчена недостатньо. Існує термінова потреба в розробці заходів з мінімізації застосування пестицидів, пошуку нових менш токсичних препаратів та шляхів ефективного очищення територій, забруднених ксенобіотиками, тому саме цьому напрямку присвячена дана робота.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2009-2011 рр. у відділі екотоксикології Інституту агроaекології і природокористування НААН згідно з тематичним планом досліджень НМЦ “Агроекологія” НААН України, провідною науковою установою якого є Інститут агроекології і природокористування НААН України, в розділі науково-технічної програми НААН «Науково-практичне обґрунтування сталого розвитку агроекосистем України» (ДР № 0106U004038) за завданням 04.01.02/053 «Розробити науково-практичні засади мікробно-рослинних технологій відновлення забруднених ґрунтів з метою забезпечення екологічних і санітарно-гігієнічних нормативів якості довкілля та сільськогосподарської продукції» (ДР № 0106U004045) та «Розробити наукові основи агроекологічного моніторингу територій, забруднених стійкими органічними забруднювачами» (№ ДР 0106U004056). А, також згідно тематичного плану «Екологічна безпека агропромислового виробництва („Агроекологія”)» 0111U004224 Розробити наукові засади оцінки екологічних ризиків комплексного застосування пестицидів в агротехнологіях (№ДР 0111U003146) за завданням 03/33-13., №ДР 0111U003147 «Розробити теоретичні основи агроекологічної фіторемедіації забруднених пестицидами територій та екобезпечні способи утилізації забрудненої фітомаси».

Цікаві статті з розділу

Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-еконо ...

Аналіз виробничих відходів підприємств Луганської області
Все те, що проводиться, здобувається і споживається, рано чи пізно перетворюється на відходи. Відходи, що все утворюються, ділять на відходи виробництва і споживання, які можуть знаходитися ...

Заходи щодо зменшення пестицидного навантаження на агроекосистеми
Еколого-технологічна, санітарно-гігієнічна характеристики та оцінка пестицидів. Збирання високих урожаїв сільськогосподарських культур у сучасних умовах неможливе без захисту рослин, який в ...