Перелік умовних скорочень, позначень, термінів, одиниць

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились на базі дослідних полів з чорноземом малогумусним легкосуглинковим Дослідної станції лікарських рослин (ДСЛР) Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН (с. Березоточа, Лубенського району, Полтавської області), що належить до західної лісостепової зони, де протягом останніх років для хімічного захисту рослин від бур’янів застосовували гербіцид трефлан.

Мета і завдання досліджень.

Метою роботи було визначення потенційної екологічної небезпеки гербіцидів на основі трифлураліну при вирощуванні лікарських рослин та відновлення забруднених ґрунтів.

Для досягнення поставленої мети були вирішені поставлені завдання:

• оцінити ступінь забруднення ґрунту (чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий) трифлураліном при його багаторічному застосуванні у лікарському рослинництві;

• дослідити накопичення трифлураліну надземними і підземними органами лікарських рослин;

• виявити рослини-ремедіатори трифлураліну;

• оцінити стресове навантаження на культурні види рослин при застосуванні гербіцидів на основі трифлураліну;

• обґрунтувати екологічно безпечний метод відновлення забруднених трифлураліном ґрунтів для вирощування лікарських рослин.

Об’єкт дослідження - вплив гербіцидів на основі трифлураліну на ґрунтову систему та лікарські рослини.

Предмет дослідження - міграція залишків гербіцидів на основі трифлураліну у системі ґрунт - лікарські рослини та фіторемедіація забруднених ґрунтів.

Методи дослідження.

При виконанні дисертаційної роботи застосовували такі методи:

· інформаційно-бібліографічний - збір, аналіз та узагальнення літературних даних за близькою до теми дисертаційної роботи тематикою;

· польовий - визначення ступеня забруднення гербіцидом трефлан органів лікарських рослин та ґрунту (чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий), на якому вони вирощувались на полях Дослідної станції лікарських рослин (ДСЛР) Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН (с. Березоточа, Лубенського району, Полтавської області);

· лабораторний - визначення біометричних показників (висоти надземної частини і довжини кореневої частини рослин); хроматографічне визначення вмісту трифлураліну в ґрунті та рослинній масі; встановлення інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів в листку рослин;

· вегетаційний - вирощування тестових рослин у вегетаційних посудинах у кліматичній камері в контрольованих умовах;

· статистичний - встановлення на основі методів математичної статистики достовірності отриманих результатів та функціональних залежностей між різними факторами та процесами.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вперше доведено можливість застосування культурних видів рослин для фіторемедіації ґрунтів, забруднених трифлураліном. Розширено сучасні теоретичні уявлення про закономірності накопичення та розподілу трифлураліну в ґрунті, органах лікарських рослин та рослинах вегетаційного досліду. Поглиблено знання про забруднення довкілля залишками трифлураліну. Показано, що накопичення залишкових кількостей трифлураліну залежить як від виду так і від органу рослин - трифлуралін накопичується переважно в тих органах лікарських рослин, що містять у значних кількостях ефірні олії. Доведено, що трифлуралін здатен мігрувати профілем ґрунту, що у свою чергу може призвести до забруднення водойм і загибелі водної біоти, для якої він надзвичайно токсичний. Виявлено, що при багаторічному застосуванні трифлураліну на одних і тих же площах, не відбувається його розкладання впродовж вегетаційного періоду. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено екологічну необхідність у розширенні спектру гербіцидів для захисту лікарських рослин на основі їх детального дослідження.

Практичне значення отриманих результатів. За результатами виконаної роботи визначено небезпечність гербіцидів на основі трифлураліну для елементів екосистеми. Розроблено фіторемедіаційні підходи для забруднених трифлураліном ґрунтів. Встановлено, що рослини родини бобових здатні зменшувати рівень забруднення ґрунтів трифлураліном, тим самим зменшуючи пестицидне навантаження на екосистему.

Цікаві статті з розділу

Флора вільноплаваючих рослин Чернігівщини
Актуальність. Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що ...

Розробка методологічних засад інтегрованого управління лісовими ресурсами
Звіт про НДР: 64 стор., 5 рис., 15 табл., 67 використаних джерел. Об’єкт дослідження - лісові ресурси модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісост ...

Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
Постановка проблеми. Основою розвитку світової спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розв ...