Перелік умовних скорочень, позначень, термінів, одиниць
В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.
За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), із більш ніж 6 млн. відомих хімічних сполук практично використовуються до 500 тис. сполук; із них біля 40 тис. мають шкідливі для людини властивості, а 12 тис. є токсичними.
До небезпечних речовин антропогенного походження, що надходять у навколишнє середовище, поряд з промисловими відходами, належать також хімічні засоби боротьби з бур’янами й шкідниками - пестициди. Обсяг цих біологічно активних, і частіше високотоксичних для людини і тварин речовин, що використовуються щорічно в світовій практиці, нині досягає 2 млн. т.
Пестициди застосовують, головним чином, на сільськогосподарських угіддях і в невеликому обсязі в лісах, однак внаслідок циркуляції у повітряному й водному середовищах, перенесення живими організмами ланцюгами живлення, вони можуть поширюватися в природних ландшафтах, потрапляючи в харчові продукти, і завдавати шкоди тваринному світу і здоров’ю людини.
До розробки стратегії попередження небезпеки від застосування пестицидів привернуто увагу фахівців багатьох країн світу (А. Fait, Ю.І. Кундієв, Ф. Калоянова-Сімеонова, І.М. Трахтенберг та ін.) [197, 81, 82, 65, 205, 164].
У зв’язку з масовим використанням агрохімікатів пріоритетним напрямком у збереженні здоров’я населення є як розробка методологічних підходів для оцінки ризиків при виробництві та застосуванні пестицидів, так і пильний контроль за залишковими кількостями пестицидів у продуктах харчування, а також моніторинг за населенням, що проживає в екологічно небезпечних районах. На сучасному етапі розвитку уявлень про охорону здоров’я людини і навколишнього середовища виникла необхідність в науковому обґрунтуванні принципово нових критеріїв і методичних підходів до оцінки небезпеки хімічних засобів захисту рослин. В результаті проведеного аналізу діючих в 76 країнах класифікацій небезпеки пестицидів, а також класифікацій ВООЗ та країн ЄС, виявлено відмінності в методологічних підходах. У багатьох країнах (США, країни ЄС, Україна, Росія) відбувається оновлення діючих класифікацій такими вченими як Ю. Каган, Ю. Кундієв, Н. Проданчук, В. Ракитський.
В Україні діє класифікація небезпеки пестицидів Л. І. Медведя, доповнена відповідно до сучасних уявлень токсикології та гігієни за сприяння наукових співробітників Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, Інституту медицини праці АМН України, Національного медичного університету ім. А. А. Богомольця.
Нині проблеми екології посідають провідне місце серед питань загальнодержавної ваги. В останні роки все більше уваги приділяється проблемам екологічної безпеки і в Україні, розробляються та впроваджуються новітні заходи в галузі охорони довкілля.
Земельні ресурси є безцінним багатством України, але нажаль через наростаючі екологічні проблеми вони виснажуються дедалі інтенсивніше. Дана робота присвячена вивченню однієї з найважливіших для землекористування проблем сьогодення - забруднення ґрунтів пестицидами та зроблена спроба пошуку шляхів їх очищення.
Ґрунтовий покрив разом з його мікросвітом відіграє роль універсального біологічного сорбента та нейтралізатора забруднень. Властивості ґрунту визначаються його типом, складом та чисельністю мікрофлори та мікрофауни, що його заселяє, стійкістю ґрунтових мікроорганізмів до впливу зовнішніх факторів, у тому числі й пестицидів. Недбале та безконтрольне застосування гербіцидів та інших засобів захисту рослин вже при житті нашого покоління може спровокувати незворотні наслідки.
Використання різноманітних отрутохімікатів у сільському господарстві та побуті призвело до порушення природних циклів і збалансованих умов навколишнього середовища майже в усіх країнах світу. Надзвичайно небезпечним є забруднення ґрунтів токсичними елементами і сполуками, що трофічними ланцюгами врешті-решт потрапляють в організм людини, спричиняючи негативний вплив на нього [154, 6, 99, 140].
Цікаві статті з розділу
Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення
Дипломна робота представлена на 50 сторінках, має 7 рисунків та 2 таблиці. При написанні роботи було використано 56 літературних джерел.
Тема дипломної роботи – Сучасні екологічні проблеми озер ...
Характеристика ґрунтового покриву
У
ґрунтовому покриві переважають чорноземні (53 %), сірі лісові (9 %), на півночі
- дерново-підзолисті (27 %), у заплавах річок - лучні, лучно-болотні та болотні
ґрунти (3 %). Майже вся територія о ...
Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища
Актуальність. Всі живі організми тісно пов’язані з навколишнім
середовищем, яке впливає на їх життя і розвиток.
Сучасний глобальний
характер впливу людини на біосферу у поєднанні з підвищ ...