Основні джерела забруднення навколишнього середовища Ємільчинського району

З погляду використання і охорони водних ресурсів виробнича діяльність господарських об'єктів характеризується:

загальним попитом на воду - сумою забору свіжої води з природних об'єктів, залученої в оборотні системи водопостачання;

водовідведенням - скидом стічних, дренажних, колекторних, шахтних та інших вод у водні об'єкти;

безповоротним водоспоживанням - різницею між забором води і водовідведенням (до безповоротних втрат води відносяться втрати води при транспортуванні, на додаткове випаровування з поверхні водосховищ і ставків, фільтрацію в каналах тощо);

обсягами скиду забруднень - величиною контрольованих компонентів забруднюючих речовин у стічних водах;

тепловим забрудненням - кількістю тепла, що скидається у водний об'єкт, який визначається за витратою скидних вод і підвищенням їх температури порівняно до температури води, яка забирається.

Водоспоживання на Україні оцінюється системою кількісних показників, а саме обсягами :

забраної води з водних джерел;

використаної води;

скинутих до водних об'єктів стічних вод;

незворотного водоспоживання, який визначається як різниця об'ємів забраної і скинутої стічної води [ 7].

Розвиток сучасного виробництва супроводжується зростаючим залученням водних ресурсів такими водоємкими галузями, як промисловість, сільське та комунальне господарства. Так, за даними статистики, сучасна промисловість світу використовує близько 20 % води, споживаної людством. Кількість води, що споживається підприємством, залежить від того, яку продукцію воно випускає, від системи водопостачання (прямоточна чи оборотна) та від інших причин. До найбільших споживачів води в промисловості належать атомні електростанції [ 5].

Основний же споживач води - сільське господарство (70 % її загального використання). Це зумовлено передусім збільшенням площ зрошуваного землеробства. Відомо, що зрошувані землі набагато продуктивніші від незрошуваних. Сьогодні у світі площа зрошуваних земель становить 15 % загальної площі сільськогосподарських угідь, а дають ці землі понад 50 % усієї продукції.

Водопостачання населення (близько 10 % усієї спожитої людством води) задовольняє його потреби в питній воді та комунально-побутові (робота підприємств побутового обслуговування, поливання вулиць і зелених насаджень, протипожежні заходи тощо). Питання забезпечення населення і народного господарства свіжою водою дедалі загострюються. Залишається проблемою витік води із розподільчих систем та неефективне використання води. Значні обсяги споживання води в процесі економічної діяльності, зростання скидів забруднених вод у поверхневі водойми - головні чинники антропогенного навантаження на водні ресурси.

В останні роки спостерігається щорічне зменшення обсягів забору води із природних водних об'єктів, що пов'язано із зниженням або припиненням виробничо-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Так, у 2007 році цей показник по області становив 123,7 млн.куб.м, що на 58,4% менше, ніж у 1992 р., на 35,4% ніж у 1995 р. та на 6,2% ніж у 2006 р. Проте помітно зростають втрати води при її транспортуванні до водокористувачів: у 2007 р. втрачено 13,7% (16,98 млн.куб.м) всієї забраної води проти 1,2% (3,6 млн.куб.м.) у 1992 р.

Значним споживачем води в області є комунальне господарство, яке у 2009 р. на свої потреби використало 34 % загального обсягу використаної свіжої води, тоді як в середньому по Україні - лише 20%. Комунальне господарство забезпечує господарсько-питні і побутові потреби населення в житловому фонді та у сфері матеріального виробництва, санітарні потреби міст і селищ міського типу, а також виробничі потреби промислових підприємств. Особливістю комунального господарства є споживання води високої якості. Проте майже 25% води, що подається до водопровідної мережі, не очищається. Вся вода проходить крізь очисні споруди лише у м. Новоград-Волинський, високий показник очистки води до питної якості у містах Житомирі - 97,9% та Коростені - 95,6%, Малинському - 97,7%.

Атмосферне повітря населених пунктів постійно забруднюється і за всіма параметрами докорінно відрізняється від повноцінного природного повітря, яке є чистим і стимулює біологічні процеси. У дітей, які проживають у районах міста з інтенсивно забрудненим повітрям, є зміни показників імунобіологічного статусу організму. У водіїв і пасажирів автобусів змінюються показники розумової та фізичної працездатності [ 15].

Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища є монооксид вуглецю. При вдиханні цього газу наступає швидка втомлюваність, головний біль, запаморочення, порушення сну, лабільність настрою, ослаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної системи та інших систем організму. Оксид вуглецю утворює з гемоглобіном крові стійку сполуку - карбоксигемоглобін, який блокує транспорт кисню в організм.

Цікаві статті з розділу

Атомна енергетика та її вплив на довкілля
На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов'язана з навколишнім світом. Але з тих пір як з'явилося високоіндустріальне суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко підси ...

Вплив техногенного забруднення атмосфери на лісові насадження правобережжя Середнього Придніпров’я
Тема затверджена наказом в університеті № ____ від ____________ Термін подачі студентом завершеної випускної роботи 01.06. 2011 р. Випускна робота може бути подана у рукописній формі, ма ...

Еколого-економічна оцінка природоохоронної діяльності підприємства СП Шахта ім. В.І. Леніна
Пояснювальна записка: стор.49, 3 додатки, 7 джерел. Об'єкт дослідження – еколого-економічна ситуація підприємства СП «Шахта ім. В.І. Леніна», вплив його діяльності на навколишнє природне с ...