Основні джерела забруднення навколишнього середовища Ємільчинського району

Наслідком урбанізації є виникнення гігантських житлових і промислових районів з населенням у мільйони і десятки мільйонів людей. Якщо до 1800 р. єдиним у світі містом з населенням понад 1 млн осіб був Лондон, то на 1900 р. таких міст ,,мільйонерів" стало вже 12, на початок другої світової війни - 42, у 1960 р. - 88, а зараз - більше 100, у тому числі кілька мегаполісів з населенням понад 10 млн осіб (Мехіко, Токіо, Сан-Паулу, Нью-Йорк, Шанхай, Москва тощо). У таких країнах, як Бельгія, Голландія, Японія, щільність населення досягла вже 300-400 осіб на 1 км2 а в деяких районах Делі та Калькутти - астрономічної цифри - понад 150000 осіб на км2 що створює нестерпні умови для існування людей, викликає масові фізичні та психічні захворювання,

Міське середовище для людей є штучним і відірваним від природного, в якому тисячоліттями проходило їхнє життя в стані рівноваги і стабільної біологічної цілості. Деградоване штучне міське середовище виявляє комплексну шкідливу дію на здоров'я населення внаслідок забруднення атмосферного повітря, дефіциту сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, недостатністю зелених насаджень тощо. Усі ці фактори малої інтенсивності протягом життя людини викликають хронічну, кумулятивну та синергічну дію, можуть спричинювати захворювання, зменшують фізичний розвиток дітей, скорочують тривалість життя людини, а також змінюють структуру захворюваності і смертності [8].

Забруднення і охорона водних ресурсів.

Загалом близько третини сталого стоку води забруднюється, промисловими, комунально-побутовими, стічними водами, а не атмосферними опадами, в яких концентруються шкідливі викиди промисловості, транспорту і відходів сільського господарства.

На даний час суспільство сягнуло такого ступеня залучення водних ресурсів в господарський обіг, що вони перетворились в : лімітуючий чинник соціально-економічного розвитку країни. Для досягнення конкретних позитивних результатів в усьому світі визнано найбільш ефективним застосуванням економічних методів регулювання водокористування і водоохоронної діяльності. Водоохоронна діяльність неможливої економічної оцінки водних ресурсів, яка має відображати їх знамення в загальному національному багатстві і в народному господарстві (у виробничих процесах і споживанні) і за якою, чим обмеженіші води, тим більшу економічну цінність вони повинні мати.

Однією з найактуальніших і найболючіших проблем охорони раціонального використання водних ресурсів була і залишається проблема фінансування водоохоронних заходів. За умов економічної кризи це питання набуває особливої гостроти, оскільки втрачені попередні джерела на водоохоронні потреби, головним чином - фінансування з держави.

На сьогодні діють урядові постанови про платежі за відшкодування збитків за порушення законодавства про раціональне використання водних ресурсів. Так, фактичні щорічні втрати на охорону та раціональне використання водних ресурсів області у 2008р. становили 32601,9 тис. грн. З них на експлуатацію споруд для очистки стічних вод.

Водокористування - це об'єктивний і безперервний процес освоєння і використання суспільством водного режиму та водних ресурсів, який безпосередньо впливає на водні екосистеми. Він передбачає не тільки використання водноресурсного потенціалу, але і його відтворення та охорону За характером впливу суспільства на водні системи виділяються такі його види:

водокористування без вилучення води з водних джерел (руслове);

водокористування із забором води з водних джерел (позаруслове);

відтворення водних ресурсів (оборотне та повторне водопостачання, замкнуті системи, очистка води тощо)

перебудова водного режиму (гідромеліорація, регулювання стоку водосховищами, ставками, перекидання стоку та ін.)

охорона водноресурсних систем (водозбірних площ і безпосередньо водних об'єктів) [ 5].

В залежності від того, в якій галузі здійснюється водокористування, його поділяють на промислове, комунальне і сільськогосподарське, а за цільовим призначенням - на господарсько-побутове, виробниче, сільгоспводопостачання, зрошення земель, ставкове, рибне господарство та ін.

Згідно з Водним Кодексом України, використання вод здійснюється в порядку загального і спеціального водокористування, для потреб гідроенергетики, водного транспорту. Загальне водокористування здійснюється громадянами безкоштовно, без надання відповідних дозволів, для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, аматорська і спортивна риболовля, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць). Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод. Таке водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для населення, а також для господарських. оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування є платним.

Цікаві статті з розділу

Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу
Ліс регулює водний стік, пом’якшує клімат навколишнього середовища, водний режим ґрунтів і, особливо, пасовищних земель, покращує погодні умови, захищає поля від суховіїв, пилових бур, захищ ...

Аналіз діяльності підприємств
При розгляді першого питання розглянемо поняття підприємства та обєднань, їх види та типи Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами Укра ...

Екологічні наслідки військової діяльності
Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф, стихійних лих), негативно впливають на стан навко ...