Екопротекторна здатність органічної частини ґрунту
. Знеліснення супроводжується також суттєвим впливом на екологічну якість Сорг, яка визначається співвідношененням її активної (лабільної) і консервативної (власне гумус) частин, зокрема зменшенням розмірів лабільного пулу. Вміст його наймобільнішої фракції - екстрагованих холодною (t=20ºС) водою органічних речовин в активній зоні ґрунту, на третій рік після проведення рівномірно-поступового, групово-вибіркового та суцільного рубань другого ярусу, зменшився на 22, 6 і 35% відповідно. В агроекосистемах ріллі та сінокосу, втрати склали 39 та 52%, порівняно із вмістом цієї фракції в едафотопі умовно-корінної грабової діброви.
. Зміни екологічної якості Сорг підтверджені також зменшенням вмісту Карбону екстрагованих гарячою (t=80ºС) водою органічних речовин в активній зоні едафотопів, які є найближчим резервом поживних речовин та енергії для едафону: зі збільшенням інтенсивності рубань вміст цієї фракції зменшився на 16, 45 та 66%, а в едафотопах ріллі та сінокосу - на 76 та 73%, порівняно з контролем. Також, встановлено подібні закономірності змін вмісту легкоокиснюваних 0,02 M KMnO4 органічних сполук.
. Поряд з кількісно-якісними змінами лабільного пулу Сорг, як джерела мінералізаційних процесів, знеліснення вплинуло на характер добової динаміки емісії СО2 з поверхні ґрунту: змінились як періоди максимальної дихальної активності, так і швидкість надходження діоксиду карбону в атмосферу в цілому. На фоні зменшення розміру лабільного пулу органічної частини ґрунту, інтенсивність дихання ґрунту зменшилась із 3,48 у контролі до 2,97 та 3,05 г СО2·м2·24 год-1 в ґрунтах лісових екосистем після групово-вибіркового та суцільного рубань другого ярусу відповідно. Зменшення виділення СО2 з поверхні ґрунту, внаслідок часткового знеліснення, є реакцією на дефіцит лабільних форм Сорг, зумовлеий елімінацією дерев-субедифікаторів і надходженням до ґрунту свіжих органічних продуктів фотосинтезу і свідчить про зміну термотолерантності ґрунту внаслідок знеліснення.
. У модельних експериментах встановлені особливості змін термотолерантності (Q10) біомінералізаційної системи ґрунтів лісових екосистем за різного ступеня знеліснення: якщо у контролі, внаслідок підвищення температури з 15 до 25 ºС, інтенсивність емісії СО2 з ґрунту зросла впродовж шестигодинного його інкубування на 43%, то у ґрунтах лісових екосистем, розладнаних рівномірно-поступовим та суцільним рубаннями другого ярусу спостерігалося зворотне - зі збільшенням температури інтенсивність дихання ґрунту зменшилась на 4 та 27% відповідно. Такий характер змін дихальної функції ґрунтів антропогенно трансформованих лісових екосистем свідчить про можливість існування компенсаторних механізмів по підтриманню балансу Карбону у системі ґрунт-рослина-атмосфера. У разі послаблення процесів автотрофного фіксування СО2 (наприклад при знелісненні), вони зменшують надходження його в атмосферу з ґрунтових резервів, що особливо актуально за глобального потепління клімату
. Проведення рівномірно поступового, групово-вибіркового та суцільного рубань другого ярусу, призвело до зменшення екопротекторної здатності едафотопів лісових екосистем в 1,44, 1,67 та 3,23, а післялісових агрекосистем ріллі та сінокосу - у 2,74 та 3,38 рази відповідно. Такі зміни у захисній функції органічної частини едафотопу пов’язані з погіршенням її якості (зменшення метаболічно активного лабільного пулу) і є екологічно небажаними, оскільки сприяють посиленню активності екотоксикантів у системі ґрунт-рослина-гідросфера.
Цікаві статті з розділу
Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу
Ліс регулює водний стік, пом’якшує клімат навколишнього середовища, водний
режим ґрунтів і, особливо, пасовищних земель, покращує погодні умови, захищає
поля від суховіїв, пилових бур, захищ ...
Ландшафтна екологія
Ландшафтна екологія – наука про
комплексні взаємовідносини в екосистемах з географічної та екологічної точки
зору. Для позначення просторової взаємодії природних явищ в рамках визначеного
е ...
Аналіз виробничих відходів підприємств Луганської області
Все те, що проводиться, здобувається і споживається, рано чи пізно
перетворюється на відходи. Відходи, що все утворюються, ділять на відходи
виробництва і споживання, які можуть знаходитися ...