Екопротекторна здатність органічної частини ґрунту

Стабільність ОЧҐ поступово зростає зі збільшенням антропогенного навантаження на едафотоп. Найвищі значення коефіцієнта якості органічної частини ґрунту характерні для агроекосистем і є в 3-4 рази вищими, ніж в активній зоні лісових ґрунтів, змінюючись від 0,04 у контролі до 0,16 на ріллі. Суцільна вирубка другого ярусу суттєво вплинула на профільні особливості екопротекторної здатності ґрунту. У верхньому 0-5 см шарі ґрунту ЕЗЕ зменшилась у 2,64 рази - від 15,07 до 5,69. До глибини 35-40 см вона зменшилась більш, ніж на половину, при чому наймасштабніші зміни відбулись саме в активній зоні ґрунту - шарі 0-5 см.

Проведення рівномірно поступового, групово-вибіркового та суцільного рубань другого ярусу, призвело до зменшення екопротекторної здатності едафотопів лісових екосистем в 1,44, 1,67 та 3,23, а післялісових агрекосистем ріллі та сінокосу - у 2,74 та 3,38 рази відповідно. Такі зміни у захисній функції органічної частини едафотопу пов’язані зі змінами її якості (зменшення метаболічно активного лабільного пулу) і є екологічно небажаними, оскільки сприяють посиленню активності екотоксикантів у системі ґрунт-рослина - природне середовище.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми оцінки якісно-кількісних змін органічної частини ґрунту, як головного природного джерела емісії парникових газів, за різних способів лісокористування й аграрного використання післялісових екосистем. Аналіз та узагальнення результатів досліджень дозволяють зробити наступні висновки:

. В едафотопах вологих грабових дібров Верхньодністерського Передкарпаття акумульовано високий вміст Карбону органічних сполук (Сорг), що свідчить про їхню вагому карбон-секвеструючу роль. Запаси Сорг у півметровій товщі ґрунту є найвищими у едафотопі умовно-корінної грабової діброви (95 т·га-1) й зменшуються зі збільшенням інтенсивності антропогенного впливу. Рівномірно поступові, групово-вибірков та суцільні рубання другого ярусу (Carpinus betulus), призвели до зменшення його запасів на 8, 38 і 42% відповідно. В едафотопах післялісових агроекосистем ріллі та сінокосу запаси Сорг менші, ніж у сусідніх лісових екосистемах на 24 та 37%.

2. Зі збільшенням антропогенного навантаження на лісову екосистему наймасштабніші зміни вмісту Сорг відбуваються у приповерхневій верстві ґрунту потужністю 5 см, збіднюючи її карбонвмісними органічними речовинами. Якщо у контролі, градієнт зменшення вмісту Сорг між шарами ґрунту на глибинах 0-5 і 5-10 см становив 6,62 мг⋅г-1⋅см-1, то внаслідок рівномірно-поступових, групово-вибіркових та суцільних рубань другого ярусу він зменшився в 1,56, 1,60 і 3,64 рази та у 9-11 разів в агроекосистемах. Це свідчить про суттєве виснаження депо органічних сполук у верхньому 5-см шарі ґрунту та його високу сенсорність до антропогенного втручання, що дало підставити виокремити цю верству як функціонально активну зону ґрунту.

. Декарбонізація едафотопів вплинула на їхній енергетичний потенціал. Найвищі запаси енергії в активній зоні ґрунту виявлені у контрольному варіанті (1,06 ТДж·га-1) і поступово зменшуються зі збільшенням рівня антропопресії до 0,57 ТДж·га-1 в лісовій екосистемі після суцільної вирубки другого ярусу і 0,37 ТДж·га-1 на ріллі. Натомість, у півметровій товщі ґрунту найбільші запаси енергії (більше 6 ТДж·га-1) зосереджено на ріллі, де вони підтримується за рахунок регулярного внесення додаткових енерговмісних субстратів у формі органічних добрив і післяжнивних залишків

Цікаві статті з розділу

Генетичні типи островів та їх флористична різноманітність
Одним із найважливіших завдань сучасної ботаніки є детальне дослідження флори та рослинності конкретних регіонів, у першу чергу територій, які й досі зберігаються у природному або малотрансф ...

Екологічна безпека мастильно-охолоджувальних рідин
Актуальність. Промисловість спричиняє значний негативний вплив на довкілля, що характеризується викидом небезпечних речовин, накопиченням як рідких так і твердих токсичних відходів. Необхідн ...

Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро
До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети, й від яких залежить майбутнє людства слід віднести проблеми екологічні - проблеми раціонального використання природних ресу ...