Екопротекторна здатність органічної частини ґрунту

Стабільність ОЧҐ поступово зростає зі збільшенням антропогенного навантаження на едафотоп. Найвищі значення коефіцієнта якості органічної частини ґрунту характерні для агроекосистем і є в 3-4 рази вищими, ніж в активній зоні лісових ґрунтів, змінюючись від 0,04 у контролі до 0,16 на ріллі. Суцільна вирубка другого ярусу суттєво вплинула на профільні особливості екопротекторної здатності ґрунту. У верхньому 0-5 см шарі ґрунту ЕЗЕ зменшилась у 2,64 рази - від 15,07 до 5,69. До глибини 35-40 см вона зменшилась більш, ніж на половину, при чому наймасштабніші зміни відбулись саме в активній зоні ґрунту - шарі 0-5 см.

Проведення рівномірно поступового, групово-вибіркового та суцільного рубань другого ярусу, призвело до зменшення екопротекторної здатності едафотопів лісових екосистем в 1,44, 1,67 та 3,23, а післялісових агрекосистем ріллі та сінокосу - у 2,74 та 3,38 рази відповідно. Такі зміни у захисній функції органічної частини едафотопу пов’язані зі змінами її якості (зменшення метаболічно активного лабільного пулу) і є екологічно небажаними, оскільки сприяють посиленню активності екотоксикантів у системі ґрунт-рослина - природне середовище.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми оцінки якісно-кількісних змін органічної частини ґрунту, як головного природного джерела емісії парникових газів, за різних способів лісокористування й аграрного використання післялісових екосистем. Аналіз та узагальнення результатів досліджень дозволяють зробити наступні висновки:

. В едафотопах вологих грабових дібров Верхньодністерського Передкарпаття акумульовано високий вміст Карбону органічних сполук (Сорг), що свідчить про їхню вагому карбон-секвеструючу роль. Запаси Сорг у півметровій товщі ґрунту є найвищими у едафотопі умовно-корінної грабової діброви (95 т·га-1) й зменшуються зі збільшенням інтенсивності антропогенного впливу. Рівномірно поступові, групово-вибірков та суцільні рубання другого ярусу (Carpinus betulus), призвели до зменшення його запасів на 8, 38 і 42% відповідно. В едафотопах післялісових агроекосистем ріллі та сінокосу запаси Сорг менші, ніж у сусідніх лісових екосистемах на 24 та 37%.

2. Зі збільшенням антропогенного навантаження на лісову екосистему наймасштабніші зміни вмісту Сорг відбуваються у приповерхневій верстві ґрунту потужністю 5 см, збіднюючи її карбонвмісними органічними речовинами. Якщо у контролі, градієнт зменшення вмісту Сорг між шарами ґрунту на глибинах 0-5 і 5-10 см становив 6,62 мг⋅г-1⋅см-1, то внаслідок рівномірно-поступових, групово-вибіркових та суцільних рубань другого ярусу він зменшився в 1,56, 1,60 і 3,64 рази та у 9-11 разів в агроекосистемах. Це свідчить про суттєве виснаження депо органічних сполук у верхньому 5-см шарі ґрунту та його високу сенсорність до антропогенного втручання, що дало підставити виокремити цю верству як функціонально активну зону ґрунту.

. Декарбонізація едафотопів вплинула на їхній енергетичний потенціал. Найвищі запаси енергії в активній зоні ґрунту виявлені у контрольному варіанті (1,06 ТДж·га-1) і поступово зменшуються зі збільшенням рівня антропопресії до 0,57 ТДж·га-1 в лісовій екосистемі після суцільної вирубки другого ярусу і 0,37 ТДж·га-1 на ріллі. Натомість, у півметровій товщі ґрунту найбільші запаси енергії (більше 6 ТДж·га-1) зосереджено на ріллі, де вони підтримується за рахунок регулярного внесення додаткових енерговмісних субстратів у формі органічних добрив і післяжнивних залишків

Цікаві статті з розділу

Засоби метрології в екологічній стандартизації
Екологія як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані, необхідні для загальної характ ...

Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...

Еколого-економічна оцінка впливу мисливської фауни на агроценози Центрального Придніпров`я
Об’єкти досліджень - мисливська видів птахів, агроценози. Мета роботи - дослідити сучасний стан мисливських видів птахів Центрального Придніпров’я на прикладі Черкаської області: динамік ...