Територія дослідження

Територія дослідження розміщена у Верхньодністерському Передкарпатті. Вона знаходиться у середньоєвропейських широтах, в регіоні транскордонного повітряного переносу та бар’єрного ефекту Карпат і відзначається м’яким помірно-континентальним кліматом із чітко вираженими порами року. За даними Б. Мухи (2000), специфіка розміщення дозволяє визнати дослідний простір типовим (репрезентативним) для Центральної та Східної Європи (Муха, 2000).

Географічне положення

Дослідні ділянки (49°32’ Пн. ш., 23°20 Сх. д.) розташовані в межах урочища “Корналовичі” та прилеглих агроекосистем на правому березі р. Дністер. Найближчими населеними пунктами є Калинів, Корналовичі, Гординя, Дубляни. Відстань до Самбора складає 9,5 км.

Рис 2.1 Урочище “Корналовичі” з висоти 25 км ( за GoogleEarth, 2007)

Геологічні умови

Геологічна будова території басейну Верхнього Дністра суттєво впливає на контрастність природних умов, що робить її особливо привабливою для екологічних досліджень. Особливу вигоду для дослідження забезпечує розміщення долини р. Дністер на стику тектонічних структур планетарного порядку, а долин приток Дністра - в межах структур регіонального порядку (Муха, 2000а; Муха, 2000б ).

Потужність товщі плейстоценових відкладів у межах Львівщини варіюється у широких межах - від 1 до 50 м. У межах території дослідження залягають наступні плейстоценові відклади: алювій русел і заплав та перших надзаплавних терас у межах Карпат і Передкарпаття, алювій третіх надзаплавних терас, алювій четвертих надзаплавних терас. За часом формування розрізняють нижньоплейстоценові, середньоплейстоценові, середньо-верхньоплейстоценові, верхньоплейстоценові.

Серед верхньоплейстоценових відкладів - на території Верхньодністерського Передкарпаття виділяють алювій, який залягає на рівні шостої і сьомої надзаплавних терас. Також флювіогляціальні й гляціальні відклади, зокрема моренні відклади окського зледеніння. Середньоплейстоценові відклади представлені переважно алювієм. Вони зокрема складають четверту надзаплавну терасу Дністра. Середньо-верхньоплейстоценові відклади представлені у верхів’ї Дністра лише спорадично і утворені лесами й лесовидними суглинками. Натомість верхньоплейстоценові - поширені у межах басейну Верхнього Дністра достатньо широко і утворюють зокрема в будові першої, другої і третьої надзаплавних терас (Природа…, 1972; Муха, 2000б).

Окремо слід виділити голоценові й сучасні відклади. Вони представлені алювіальними утвореннями заплав і русел річок, зсувними нагромадженнями і нагромадженнями сучасних конусів виносу. В межах території дослідження, голоценові відклади виявлені на перших надзаплавних терасах.

Геоморфологічні умови

Геоморфологічна специфіка території дослідження суттєво впливає на умови формування і функціонування екосистем. Поряд із геологічною будовою, рельєф місцевості є одним із провідних факторів, який визначає напрям змін довкілля внаслідок природних процесів. Попри основну роль у процесі рельєфоутворення неотектонічних рухів, на формування генетичних комплексів морфоструктур та пов’язаних із ними формацій осадових порід неабияку роль відіграє клімат (Муха, 2000а). Геологічна будова та кліматичні умови, як основні чинники рельєфоутворення, спричиняють формування різних орографічних одиниць.

Відповідно до геоморфологічної схеми Львівської області, у межах досліджуваної території виділяють зандрово-алювіальні рівнини й річкові долини та передгірні акумулятивні терасові межиріччя.

Територія дослідження лежить у межах Передкарпатської геоморфологічної області. Зокрема у межах такого геоморфологічного району, як Самбірсько-Хирівське терасове передгір’я. Типовим є розташування у його межах терасових межиріч з абсолютними висотами до 350 - 400 м. У їх межах поширені флювіогляціальні піски, галечники, суглинки. Характерною особливістю району є наявність плоскодонних безводних долин, які раніше слугували шляхами стоку талих льодовикових вод. Долини окремих малих річок сягають у ширину більше 2 км, що підтверджує інтенсивність флювіогляціальних процесів у минулому й пояснює появу окремих валунів кристалічного походження на терасах Самбірсько-Хирівського передгір’я (Природа…, 1972).

Кліматичні умови

Територія дослідження знаходиться в межах атлантико-континентальної області помірної кліматичної зони. Прихід сонячної радіації коливається у межах 6436-6708 МДж·м-2·рік-1. Але, внаслідок значної хмарності протягом року (особливо весна - перша половина літа) реальна величина складає лише близько 60% від загальної величини приходу сонячної радіації. Величина радіаційного балансу для басейну Верхнього Дністра збільшується у напрямі від гірської до рівнинної частини. У межах території дослідження, величина радіаційного балансу складає близько 2000 МДж ·м-2·рік-1, а від’ємні значення характерні лише для грудня і січня (Муха, 2000а).

Цікаві статті з розділу

Генетично модифіковані організми – міфи та реалії
Населення нашої планети, що стрімко збільшується, спонукало учених і виробників не тільки інтенсифікувати вирощування сільськогосподарських культур і худоби, але і почати пошук принципово но ...

Виснаження та деградація ґрунтових ресурсів
Земельний фактор, як і повітря, вода, біосфера, сонячна енергія, є найважливішою складовою навколишнього природного середовища. Земна твердінь (суходіл) виконує значну кількість необхідних і ...

Тваринний світ та його охорона
Тема реферату з дисципліни "Екологія і охорона навколишнього середовища" - "Тваринний світ та його охорона". Тваринний світ є важливою частиною біосфери нашої планети. ...