Територія дослідження

Для характеристики території дослідження нами було використано метеостанцію Самбір, яка діяла з 1961 до 1988 роки. З 1993 вона відновила роботу, але матеріали вимірів з того часу носять фрагментарний характер (по окремим місяцям відсутні) й для формування загальної картини не є придатними. Тому, з метою характеристики клімату досліджуваної території було обрано часовий проміжок з 1962 до 1987 роки.

Як показують результати багаторічних досліджень, температурний режим території відзначається чітко вираженими сезонними особливостями. Так, для території дослідження характерні швидкі зміни температур весною й восени та порівняно повільні зимою і літом. Найтеплішим місяцем є липень, а найхолоднішим - січень.

Термічний режим у басейні Верхнього Дністра та в межах досліджуваної території зокрема залежить від багатьох факторів, вплив кожного з яких протягом року неоднаковий. Наприклад, в холодну пору року зростає роль адвекції повітря. Особливо значні зміни спричиняють вторгнення повітряних мас середземноморського походження з півдня і південного заходу (Природа…, 1972).

Протягом розглянутого періоду, абсолютний максимум температури складає 34,8°С і був зафіксований 01.07.1987, а абсолютний мінімум - 30,6°С і був зафіксований 01.02.1963. Кількість днів з відлигами за зимовий сезон - 28-34. Сума активних температур складає 2400-2600°С. Сума активних температур складає 2400-2600°С (Муха, 2000а). Кількість опадів у межах досліджуваної території тісно пов'язана із проходженням вологих повітряних мас в умовах складного рельєфу Карпат і Передкарпаття. Останні спричиняють бар'єрний ефект, який викликає формування орографічної хмарності й збільшення кількості опадів.

Розподіл опадів протягом року відбувається нерівномірно. Характерною особливістю є більша кількість опадів в період кінець весни - літо й найменша кількість опадів узимку. Для території дослідження суттєве значення мають також і добові максимуми опадів, оскільки вони призводять до стрімкого розвитку ерозійних процесів та паводків. За досліджуваний період максимум склав 84,4 мм і був зафіксований 01.08.1966.

Вартує підкреслити, що розміщення метеостанції приурочено до річкової долини і тому вона лежить гіпсометрично нижче окремих елементів досліджуваної території. Тому припускаємо певну похибку при екстраполяції результатів метеорологічних вимірів на ділянки, розміщені у межах високих терас на досліджуваної території.

Гідрологічні умови

Гідрологічні умови басейну Верхнього Дністра суттєво залежать від кліматичних умов регіону. Так, видатні дощі у цьому регіоні спричинили до формування екстремальних паводків в жовтеньі 1895, червні 1900, липні 1911, серпні 1927, вересні 1941, серпні 1955, червні 1969, липні 1980, липні 1997 років (Ковальчук, 2003).

Загальна кількість річок у регіоні Карпат складає 457, з яких більше 40% розміщені у басейні Дністра. Середня густота річкової сітки складає 0,9 - 1,3 км·км-2. Розподіл стоку є нерівномірним протягом року й суттєво залежить від інтенсивності прояву окремих кліматичних факторів у басейнах рік.

Підчас весняного танення снігу, витрати води у Дністрі досягають найвищих рівнів. Особливо небезпечними є підсилення талих вод зливовими дощами, що призводить до екстремальних паводків (Ковальчук, 2003; Природа…, 1972). Весняна повінь відбувається зазвичай у кінці лютого - на початку березня. Проходить вона у декілька етапів, оскільки суттєво залежить від надходження води із атмосферних опадів. Так, підчас повені вода піднімається зазвичай на 8 - 166 см. Проте, в окремі роки, швидкість підняття води може складати і 3,5 - 5 м·24 год-1.

У літньо-осінній період спостерігається 3 - 5 паводків, підчас яких вода піднімається на 0,5 - 2 м. Проте, в окремих випадках, швидкість підняття може складати і 6 м·24 год-1. Середня тривалість паводку складає від 10 до 25 днів й може досягати 55 днів (1948 р., 1955 р.)

Територія дослідження була сформована під безпосереднім впливом Дністра і лежить на його надзаплавних терасах. Протягом останніх 100 років, водний режим Дністра зазнав суттєвих змін. Річку було зарегульовано й майже повністю обваловано. Таким чином, значний вплив на формування екосистем Дністер відтепер здатний чинити лише підчас повеней і паводків, беручи активну участь у переформуванні рельєфу заплавно-руслових комплексів.

У ХХ ст. осушено значні площі боліт у верхів’ї басейну Дністра, що призвело до зниження рівня води у Верхньому Дністрі на величину до 6 м. Внаслідок цього, змінились рівні залягання ґрунтових і підгрунтових вод і, як наслідок було спричинено значний дестабілізуючий вплив на екосистеми різного степеня гемеробії. Особливо вразливими в цьому випадку виявляються агемеробні та олігогемеробні екосистеми.

Крім Дністра у межах території дослідження протікають струмки Бистриця, Прут і ще до 10 безіменних. У минулому праві приторки Дністра, тепер вони розчиняються в мережі меліоративних каналів.

Цікаві статті з розділу

Актуальні проблеми поводження з твердими побутовими відходами на території Львівської області
Сучасна історія місцевого самоврядування в Україні характеризується тим, що перейшла від бюрократичної радянської “піраміди" влади до сучасних принципів територіальної організації влади ...

Порівняння вмісту деяких металів у водах Дніпродзержинського та Запорізького водосховищ
На сьогоднішній день води Дніпродзержинського водосховища потребують глибокого дослідження, оскільки через значну кількість промислових об’єктів в м. Дніпродзержинську, зростає загальне забр ...

Екологічний стан р. Південний Буг. Характеристика та заходи щодо його поліпшення
В умовах науково-технічного прогресу, коли діяльність людини набула справді планетарних масштабів, проблема раціонального використання природних ресурсів, їх відтворення і охорони стає одніє ...