Територія дослідження

Едафічні умови

Басейнова екосистема Верхнього Дністра характеризується значною строкатістю природних умов і, відповідно, умов ґрунтоутворення. Справедливо говорити про значні відмінності у морфології, фізиці, хімії та екології ґрунтів регіону (Кіт та ін , 2000; Романів, 2004). Це пояснюється накладанням на природні процеси процесів антропогенних, адже регіон Верхнього Дністра зазнав тривалого антропогенного впливу в процесі господарського освоєння (Кучерявий та ін., 2003).

В межах басейнової екосистеми Верхнього Дністра зустрічається декілька генетичних типів ґрунтів. У межах середніх терас Дністра це сірі та ясно-сірі ґрунти, у межах передгірських давньотерасових розчленованих височин - дерново-підзолисті оглеєні ґрунти, у межах заплав та низьких терас - лучні ґрунти, у Карпатській частині - буроземи (Романів, 2004).

В межах території дослідження ґрунтовий покрив представлений дерново-підзолистими, підзолисто-дерновими і дерновими глейовими ґрунтами. Вони сформувались під наметом лісу в умовах промивного водного режиму, переважно на безкарбонатних породах. Суттєво відрізняються за ступенем опідзолення, про що свідчить потужний елювіальний горизонт. Для кожного ґрунту характерні прояви оглеєння в тій чи іншій мірі. Таким чином, внаслідок біохімічних процесів глеєутворення для цих ґрунтів є характерним анаеробний режим перетворення органічних речовин і відновлення сполук Fe, Mn, Cu та ін. В цих ґрунтах утворюється кислий гумус, зростає кислотність. Для рослин створюються депресивні умови (Назаренко, 2006).

Дерново-підзолисті ґрунти є зональними для південної частини тайгово-лісової зони. Склад і властивості цих ґрунтів визначаються ступенем розвитку підзолистого процесу ґрунтоутворення. Зазвичай, вони характеризуються кислою реакцією середовища, високою гідролітичною кислотністю, низькою сумою обмінних основ і легким гранулометричним складом. Зазвичай, у цих ґрунтах накопичується незначна кількість гумусу.

Для оцінки речовинно-енергетичних змін у едафотопах досліджуваних екосистем органічній частині ґрунту відводиться ключова роль. Зокрема, у цьому дослідженні, робиться акцент на дерново-підзолистих ґрунтах із різним степенем розвитку основного процесу ґрунтоутворення. Високогумусність цих ґрунтів, яка є явищем нетиповим, представляє значний науковий інтерес для досліджень в контексті взаємодії ґрунту як біокосного тіла із старовіковим грабово-дубовим біоценозом.

Біотичні умови

У голоцені сформувались основні природні комплекси, сучасна широтна зональність і висотна поясність рослинного і тваринного світу. В межах Верхньодністерського Передкарпаття, виникли лісові екосистеми, площа яких складала більше 2/3 території. Але під впливом зростаючого антропогенного тиску, “окультурювання” до теперішнього часу ліси збереглись лише фрагментарно.

На рівнинній частині басейну Верхнього Дністра й на досліджуваної території зокрема переважають дубові (Querceta) й дубово-грабові (Querceto-Carpineta) ліси (Чернявський та ін., 2000). Для них характерними є процеси інтенсивного обміну речовиною та енергією й значний розвиток трав’янистого покриву.

В цьому контексті особливий інтерес викликає урочище “Корналовичі”, у межах якого до сьогоднішнього дня збереглись старовікові дубові і дубово-грабові деревостани віком 210-240 років та окремі дерева попередніх генерацій віком більше 300 років (Стойко, 1980).

Відповідно до геоботанічного районування ліси урочища “Корналовичі” належать до району Дрогобицько-Стрийських дубових лісів. Їхня середня продуктивність складає 420 м3/га й досягає 570 м3/га, що є високим показником для вологої грабової діброви в умовах України. Асоціація Carpineto-Quercetum coryloso-caricetum (brizoidis) (Чернявський та ін., 2000).

Ліси урочища “Корналовичі” відзначаються порівняно високою продуктивністю. Для них характерне багатство видового складу й значна екотонічна роль, адже вони знаходяться у безпосередній близькості від Дністра й оточені еугемеробними екосистемами.

Цікаві статті з розділу

Визначення небезпечної швидкості вітру
Значення небезпечної швидкості вітру на рівні Флюгера (10м над рівнем землі) знаходять за формулами (2.18.). (2.19), (2.20.): при f< 100= 0.5,<0.5; (2.18.) = . 0.5<<2; (2.19.) ...

Природоохоронні території
В своїй курсові роботі я хочу розглянути, на мою думку, глобальне питання всього людства - природоохоронні території. Для збереження природи створюють заповідні території. Вони належать дер ...

Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості. Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах охорони пр ...