Територія дослідження

Едафічні умови

Басейнова екосистема Верхнього Дністра характеризується значною строкатістю природних умов і, відповідно, умов ґрунтоутворення. Справедливо говорити про значні відмінності у морфології, фізиці, хімії та екології ґрунтів регіону (Кіт та ін , 2000; Романів, 2004). Це пояснюється накладанням на природні процеси процесів антропогенних, адже регіон Верхнього Дністра зазнав тривалого антропогенного впливу в процесі господарського освоєння (Кучерявий та ін., 2003).

В межах басейнової екосистеми Верхнього Дністра зустрічається декілька генетичних типів ґрунтів. У межах середніх терас Дністра це сірі та ясно-сірі ґрунти, у межах передгірських давньотерасових розчленованих височин - дерново-підзолисті оглеєні ґрунти, у межах заплав та низьких терас - лучні ґрунти, у Карпатській частині - буроземи (Романів, 2004).

В межах території дослідження ґрунтовий покрив представлений дерново-підзолистими, підзолисто-дерновими і дерновими глейовими ґрунтами. Вони сформувались під наметом лісу в умовах промивного водного режиму, переважно на безкарбонатних породах. Суттєво відрізняються за ступенем опідзолення, про що свідчить потужний елювіальний горизонт. Для кожного ґрунту характерні прояви оглеєння в тій чи іншій мірі. Таким чином, внаслідок біохімічних процесів глеєутворення для цих ґрунтів є характерним анаеробний режим перетворення органічних речовин і відновлення сполук Fe, Mn, Cu та ін. В цих ґрунтах утворюється кислий гумус, зростає кислотність. Для рослин створюються депресивні умови (Назаренко, 2006).

Дерново-підзолисті ґрунти є зональними для південної частини тайгово-лісової зони. Склад і властивості цих ґрунтів визначаються ступенем розвитку підзолистого процесу ґрунтоутворення. Зазвичай, вони характеризуються кислою реакцією середовища, високою гідролітичною кислотністю, низькою сумою обмінних основ і легким гранулометричним складом. Зазвичай, у цих ґрунтах накопичується незначна кількість гумусу.

Для оцінки речовинно-енергетичних змін у едафотопах досліджуваних екосистем органічній частині ґрунту відводиться ключова роль. Зокрема, у цьому дослідженні, робиться акцент на дерново-підзолистих ґрунтах із різним степенем розвитку основного процесу ґрунтоутворення. Високогумусність цих ґрунтів, яка є явищем нетиповим, представляє значний науковий інтерес для досліджень в контексті взаємодії ґрунту як біокосного тіла із старовіковим грабово-дубовим біоценозом.

Біотичні умови

У голоцені сформувались основні природні комплекси, сучасна широтна зональність і висотна поясність рослинного і тваринного світу. В межах Верхньодністерського Передкарпаття, виникли лісові екосистеми, площа яких складала більше 2/3 території. Але під впливом зростаючого антропогенного тиску, “окультурювання” до теперішнього часу ліси збереглись лише фрагментарно.

На рівнинній частині басейну Верхнього Дністра й на досліджуваної території зокрема переважають дубові (Querceta) й дубово-грабові (Querceto-Carpineta) ліси (Чернявський та ін., 2000). Для них характерними є процеси інтенсивного обміну речовиною та енергією й значний розвиток трав’янистого покриву.

В цьому контексті особливий інтерес викликає урочище “Корналовичі”, у межах якого до сьогоднішнього дня збереглись старовікові дубові і дубово-грабові деревостани віком 210-240 років та окремі дерева попередніх генерацій віком більше 300 років (Стойко, 1980).

Відповідно до геоботанічного районування ліси урочища “Корналовичі” належать до району Дрогобицько-Стрийських дубових лісів. Їхня середня продуктивність складає 420 м3/га й досягає 570 м3/га, що є високим показником для вологої грабової діброви в умовах України. Асоціація Carpineto-Quercetum coryloso-caricetum (brizoidis) (Чернявський та ін., 2000).

Ліси урочища “Корналовичі” відзначаються порівняно високою продуктивністю. Для них характерне багатство видового складу й значна екотонічна роль, адже вони знаходяться у безпосередній близькості від Дністра й оточені еугемеробними екосистемами.

Цікаві статті з розділу

Техногенні катастрофи, як фактор загрози біорізноманіттю
П`ять тисячоліть тому, коли з'явились перші міські поселення, почала формуватися і техносфера — сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи т ...

Система контролю забруднення
З появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на кругообіг речовин та енергетичний обмін у біосфері, почалася трагедія біосфери. Людство, розростаючись чисельно і розповсюджуючись ...

Стан захисту лісів Чернігівської області
Лісова промисловість – одна з найстаріших галузей, яка, займаючись заготівлею, механічною обробкою та хімічною переробкою деревини, виробляє конструкційні матеріали: круглий ліс, вироби з де ...