Особливості впливу рекреаційної діяльності на стан дубово-грабово-ясеневого фітоценозу проектованого національного природного парку Холодний Яр
На всьому екопрофілі спостерігається корреляція між висотою і діаметром стовбурів основного намету деревостану за трьома породами: Q. robur L., C. betulus L., та F. excelsior L. (рис. 1, 2, 3).
Рис. 1. Хід росту Q. robur L.
Рис. 2. Хід росту C. betulus L.
Рис. 3. Хід росту F. excelsior L.
Було виявлено, що ступінь рекреаційного навантаження на дубово-грабово-ясеневі фітоценози залежить від наявності пікнікових майданчиків, місць відпочинку, мереж доріг та стежок. Зокрема про це свідчать показники площі механічних пошкоджень і частки пошкоджених дерев.
Рис. 4. Пошкодженість листяних насаджень екологічного профілю залежно від зон рекреаційного навантаження
Так, у зоні інтенсивного рекреаційного впливу спостерігається найбільша деградація деревостану за всіма показниками. Частка пошкоджених дерев тут складає 82,8 %, а загальна площа механічних пошкоджень дерев - 3489 см2 (рис. 4). У зоні середнього рекреаційного впливу частка пошкоджених дерев майже в 2,5 рази менше - 29,5%, а загальна площа механічних пошкоджень дерев вже складає 1093 см2. На найвіддаленішій від основної дороги і пікнікового майданчика ділянці - зоні помірного впливу зменшується частка пошкоджених дерев до 7,9%, що в 10,5 разів менше ніж на ПП1, а загальна площа механічних пошкоджень становить лише 350 см2.
Крім того, в зонах інтенсивного і середнього рекреаційного навантаження змінюються лісорослинні умови, внаслідок чого погіршуються відповідні таксаційні показники: середні висота, діаметр стовбурів і густота підросту C. betulus L. (табл. 2). Індекс санітарного стану (Іс) підросту на ПП1 та ПП2 - 2,54 та 2,37 відповідно. Це свідчить про те, що він тут дуже ослаблений. Тоді як на ПП3 підріст ослаблений (Іс=1,75).
Таблиця 2 Лісівничо-таксаційна характеристика підросту C. betulus L.
ПП |
Висота, м |
Діаметр, см |
Густота, шт./га |
Іс |
1 |
8,8 |
14,6 |
105 |
2,54 |
2 |
7,6 |
10,9 |
64 |
2,37 |
3 |
8,0 |
12,3 |
89 |
1,75 |
Санітарний стан деревостанів також погіршується з наближенням до пікнікового майданчику і основної дороги. Від ослаблених на ПП3 (Іс=1,73) до дуже ослаблених на ПП1 (Іс=2,9) (табл. 3).
У зоні інтенсивного впливу до здорових насаджень належить лише 23% деревостану. До ІІ і ІІІ категорій стану припадає майже однакова кількість дерев: 37,1 % і 31,4% відповідно. У зоні середнього впливу збільшується частка насаджень І категорії стану до 37,2% та частка ІІ категорії стану - до 41,8%.
Таблиця 3
Санітарний стан дубово-грабово-ясеневих насаджень екологічного профілю
ПП |
Розподіл дерев за категоріями стану |
Іс | |||||||
I |
II |
III |
IV | ||||||
СКК |
% |
СКК |
% |
СКК |
% |
СКК |
% | ||
1 |
2,3 |
23,0 |
2,2 |
37,1 |
3,0 |
31,4 |
3,5 |
8,5 |
2,9 |
2 |
2,4 |
37,2 |
3,27 |
41,8 |
3,0 |
16,2 |
4,0 |
4,8 |
1,8 |
3 |
2,5 |
34,2 |
3,1 |
62,8 |
1,0 |
3,0 |
- |
- |
1,73 |
Цікаві статті з розділу
Гідрологічний нарис басейну річки Дністер
Вода є джерелом життя
на Землі. Ріки і озера дають воду для зрошення та обводнення земель, служать
цілям транспорту, водопостачання та джерелом утримання енергії. Окрім того, що
вода – вели ...
Оцінка стану міської системи м. Києва
Як у нашій
країні, так і у всьому світі загалом в останні десятиліття спостерігається
різке погіршення екологічного стану довкілля, у тому числі системи
«людина-місто». Саме місто з усіма й ...
Характеристика екологічної ситуації в місті Запоріжжя
Головною задачею курсового проекту є визначення основних факторів впливу на навколишнє середовище природних та техногенних чинників. Визначити основні фізико-географічні процеси, які розвиваються на т ...