Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Особливості впливу рекреаційної діяльності на стан дубово-грабово-ясеневого фітоценозу проектованого національного природного парку Холодний Яр
Механічно пошкодженими вважали дерева та чагарники, які мають рану на стовбурі до камбію, зрубану чи спиляну живу гілку або виражені ознаки цих пошкоджень, незалежно від часу їх появи. Розмір механічних пошкоджень визначали подеревно рулеткою [7]. На ПП визначали видовий склад та проективне покриття (%) трав’яних рослин [4]. Санітарний стан дерев визначали відповідно до правил [9]. Індекс стану деревостанів (Іс) розраховували як суму добутків показника категорії стану на кількість дерев у наявній категорії, поділену на загальну кількість обстежених дерев. Для визначення ступеня ураження деревостану в межах кожної категорії стану розраховували середньозважений клас Крафта (СКК) як суму добутків кількості дерев кожного класу Крафта на його індекс (I-V), поділену на загальну кількість дерев певної категорії стану. Чим ближче значення СКК до І класу Крафта, тим вищим вважали ступінь пошкодження [7].
Результати досліджень.
На всьому екологічному профілі, в якому домінує Q. robur L. та F. excelsior L., у підрості - C. betulus L., основний намет представлений деревами віком 85-95 років (табл. 1).
Таблиця 1 Лісівничо-таксаційна характеристика дубово-грабово-ясеневих деревостанів екологічного профілю
|
ПП |
Породний склад |
Порода |
Середній діаметр, см |
Середня висота, м |
Сума площ перерізів стовбурів, м2/га |
Густота, шт./га |
Зімкненість намету |
Іс |
|
1 |
5Д3Гр2Я + Кл |
Q. robur L. |
45,7 |
26,4 |
27,8 |
333 |
0,69 |
2,11 |
|
C. betulus L. |
25,7 |
19,4 |
4,6 |
0,16 |
4,44 | |||
|
F. excelsior L. |
45,8 |
31,0 |
6,3 |
0,15 |
2,14 | |||
|
2 |
4Д3Гр3Я + Кл |
Q. robur L. |
43,3 |
26,4 |
20,6 |
349 |
0,59 |
2,0 |
|
C. betulus L. |
24,0 |
19,4 |
9,4 |
0,23 |
1,95 | |||
|
F. excelsior L. |
40,4 |
31,0 |
10,2 |
0,18 |
1,25 | |||
|
3 |
4Д3Гр3Я + Кл |
Q. robur L. |
41,3 |
26,4 |
20,8 |
423 |
0,6 |
1,6 |
|
C. betulus L. |
22,2 |
19,4 |
5,0 |
0,18 |
1,61 | |||
|
F. excelsior L. |
50,1 |
31,0 |
15,76 |
0,22 |
1,37 |
Цікаві статті з розділу
Екологічні коридори екологія та економіка
Поняття про екологічний коридор тісно пов’язане з поняттям
екологічної мережи (екомережа); він є невід’ємною складовою екомережі і може
включати в себе різні за функціональним призначенням к ...
Характеристика ґрунтового покриву
У
ґрунтовому покриві переважають чорноземні (53 %), сірі лісові (9 %), на півночі
- дерново-підзолисті (27 %), у заплавах річок - лучні, лучно-болотні та болотні
ґрунти (3 %). Майже вся територія о ...
Еколого-економічна оцінка впливу мисливської фауни на агроценози Центрального Придніпров`я
Об’єкти
досліджень - мисливська видів птахів, агроценози.
Мета
роботи - дослідити сучасний стан мисливських видів
птахів Центрального Придніпров’я на прикладі Черкаської області: динамік ...