Особливості впливу рекреаційної діяльності на стан дубово-грабово-ясеневого фітоценозу проектованого національного природного парку Холодний Яр
Тоді як, у зоні помірного рекреаційного навантаження найбільша частка насаджень ІІ категорії стану - 62,8%. Насаджень ІІІ категорії стану - 3%, а ІV категорії стану (відмираючі) не виявлено.
Таблиця 4 Пошкодженість поверхні ґрунту рекреаційною діяльністю
ПП |
Розподіл поверхні грунту за категоріями стану, % | ||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 | |
грунт не ушкоджений |
одиничні проходи |
стежка в підстилці |
стежка без підстилки |
Стежка, дорога з розмивами, наноси | |
1 |
- |
- |
7 |
15 |
78 |
2 |
10 |
13 |
19 |
24 |
34 |
3 |
76 |
14 |
10 |
- |
- |
У зоні інтенсивного рекреаційного впливу сформувались: суцільна мережа стежок, дороги з розмивами, наноси (табл. 4). Стежки та дороги з розмивами займають 78% площі, стежки без підстилки - 15%, стежки в підстилці - 7%. Грунт і лісова підстилка ущільнені, остання зустрічається місцями (7%). Тоді як, на найвіддаленішій від основної дороги і пікнікового майданчика ділянці - зоні помірного впливу ПП3, наявні тільки поодинокі стежки. Дороги з розмивами та стежки без підстилки відсутні. Одиничні проходи займають 14% площі, стежки в підстилці - 10%. Лісова підстилка є на всій площі, а неушкоджений грунт займає 76% площі ділянки.
Трав’яний покрив на екопрофілі відрізняється за видовим, кількісним складом та співвідношенням родин. В зоні інтенсивного впливу трав’яний покрив майже відсутній через процеси деградації поверхневого шару грунту, а загальне проективне покриття (ЗПП) сягає лише 15%, представлений в основному Impatiens parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.> - <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.>98%, зустрічаються Geum urbanum L. - 1%, Erodium cicutarium L. - 0,5%, Euonymus europaeus L. - 0,5%. Співвідношення родин: Balsaminaceae - 25%, Rosaceae - 25%, Geraniaceae - 25% та Celastraceae - 25%. В зоні середнього впливу ЗПП вище - 28% (I. parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.> - 91%, E. cicutarium L. - 5%, Asarum europaeum L. - 2%, Euonymus verrucosus L. - 2%). Співвідношення родин: Balsaminaceae - 25%, Geraniaceae - 25%, Aristolochiaceae - 25% та Celastraceae - 25%. Загальне проективне покриття зони помірного впливу - 40% (I. parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.> - 91%, E. cicutárium L. - 3%, Galium aparine L. - 2%, G. urbanum L. - 2%, Polygonatum odoratum L. - 1%, Viola mirabilis L. - 1%). Співвідношення родин: Balsaminaceae - 16,6%, Geraniaceae - 16,6%, Rubiaceae - 16,6%, Rosaceae - 16,6%, Ruscaceae - 16,6%, Violaceae - 16,6%. Наявні типові лісові види - P. odoratum L., V. mirabilis L., G. urbanum L. У міру наближення до пікнікового майданчику і основної дороги збільшуеється ущільнення поверхневих шарів грунту, витіснення сильвантів (V. mirabilis L., Geránium sylváticum L., Lamium maculatum L. тощо) рудерантами та степантами (I. parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.>, G. aparine L. тощо), наслідком чого є задерніння грунту.
Висновки
В результаті інтенсивної рекреаційної діяльності пошкоджуються всі структурно-функціональні компоненти дубово-грабово-ясеневого фітоценозу «Скверу учасників партизанського руху» проектованого НПП «Холодний Яр». На екопрофілі виявлено: механічні пошкодження деревостану, витоптування трав’яного покриву, винесення лісової підстилки, ущільнення поверхневого шару ґрунту, задерніння злаками та бур’янами. За отриманими показниками доведено, що дубово-грабово-ясеневі угруповання стають вразливішими до антропогенного впливу в усіх зонах рекреаційного навантаження, поступово деградують і трансформуються. Проте, структурно-функціональні компоненти фітоценозу в зонах середнього та помірного рекреаційного навантаження, зможуть з часом відновитися після припинення антропогенного впливу. Тоді як зона інтенсивного впливу потребує проведення додаткових лісовідновлюючих заходів. Враховуючи зазначене, необхідно врегулювати рекреаційне навантаження на дубово-грабово-ясеневий фітоценоз об’єкту дослідження, що дасть можливість не тільки стабілізувати екологічну рівновагу лісових екосистем цієї території, але й покращити їх естетичну привабливість.
Цікаві статті з розділу
Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...
Екологічні проблеми спиртової промисловості
Технологія спирту - це наука про способи та процеси переробки різних видів сировини у етиловий спирт.
Спиртова промисловість на початку XX сторіччя була представлена малими заводами, кожний з яких ви ...
Екологія Сумської області
Сумська область розташована в північно-східній частині України. До її
складу входять 18 адміністративних районів та 7 міст обласного підпорядкування:
Суми, Шостка, Конотоп, Ромни, Охтирка, Г ...