Оцінка лісових ресурсів модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся щодо їх відповідності принципам збалансованого лісокористування та

Особливо актуальним є розв’язання екологічних проблем у гірських регіонах Українських Карпат. На відміну від рівнинних територій України, у Буковинських Карпатах, наприклад, досі на значній площі збереглись екосистеми, що мають виняткове ресурсне, культурне та наукове значення як еталони первісної природи з унікальним ландшафтним і біотичним різноманіттям [34]. Проте тривале природокористування без належного врахування гірських умов спричинило порушення стабільності розвитку водозбірних басейнів. Після надмірних опадів частіше стали проявлятися катастрофічні повені, що спричиняють руйнівні селі та зсуви, ерозію ґрунту, тривалі затоплення територій (1998, 2000, 2008, 2010 рр.). Це зумовлено зниженням водорегулювальної ролі лісів унаслідок господарської трансформації їх структури, зменшення лісистості гірських водозборів, гідрологічної ємності лісових екосистем [36, 47, 48, 51]. Тривалий час лісівники надавали перевагу штучному відновленню лісів шляхом створення лісових культур і недостатньо використовували чинник природного залісення лісових і нелісових деградованих чи відведених для цієї мети територій, зокрема луків і полонин. Проте досвід показав, що саме природне лісовідновлення у сприятливих лісорослинних умовах є не лише менш витратним, а, насамперед, забезпечує відтворення корінних, складних за будовою типів лісу, збереження біорізноманіття і підтримання стійкості лісових екосистем, збільшення їх екологічної ролі у ландшафті. Визнано, що ефективне використання природного поновлення лісів є важливою ланкою забезпечення збалансованого лісокористування, ренатуралізації деградованих чи залишених землекористувачами територій та, загалом, оптимізації природокористування [36, 47, 48, 51].

Отже, більш активне використання чинника якісного природного залісення луків та полонин Буковинських Карпат і Передкарпаття деякою мірою має змінити або потіснити традиційні лісокультурні підходи до лісовідновлення. Разом з тим воно є одним з чинників виконання завдань Стратегії реалізації Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат [47], який сприятиме: гармонізації економічних та екологічних аспектів природокористування, створенню економічних, технічних і організаційних передумов для екологічно збалансованого розвитку лісового господарства, збереженню біотичного та ландшафтного різноманіття, оптимізації місцевого планування і розвитку територій, створенню стабільного простору в регіоні.

Метою дослідження було виявлення особливостей природного лісовідтворення на луках і полонинах регіону у контексті згаданої стратегії та вироблення ефективних підходів до реалізації цього напряму завдань. Луки та полонини Буковинських Карпат і Передкарпаття займають понад 8 тис. га на території вибраних для дослідження характерних підприємств ДП «Путильське лісове господарство», ДП «Сторожинецьке лісове господарство», ДП «Берегометське лісомисливське господарство», Карпатського та Вижницького держспецлісгоспів АПК, земель запасу селищних рад Путильського, Вижницького та Сторожинецького районів.

На сьогодні внаслідок неналежного догляду за луками і полонинами та зниження рівня інтенсивності тваринництва близько 50% зазначених територій вкриті природним самосівом основних лісоутворювальних порід [48]. Природне поновлення лісу досліджували на 75 пробних площах (ПП), закладених на луках та полонинах, що прилягають до лісових насаджень (стіни лісу) Селятинського, Шепітського, Черемоського лісництв ДП «Путильське лісове господарство», а також Берегометського, Мигівського, Гірсько-Кутського лісництв ДП «Берегометське лісомисливське господарство» та Лаурського, Буденецького і Красноїльського лісництв ДП «Сторожинецьке лісове господарство». За матеріалами лісовпорядкування, це деревостани переважаючих у Буковинських Карпатах і Передкарпатті типів лісу - вологого смеречника (С3-См) та вологого ялицевого смеречника (С3-яц-См). Основний породний склад деревостанів - 10См та 8См2Яц, висота над рівнем моря від 679 до 1112 м, крутизна схилів - 9-24 градуси (табл. 1).

Цікаві статті з розділу

Екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі Волинської області
Волинське Полісся - це край з вологим кліматом та високим рівнем ґрунтових вод. Не випадково тут ще в середині XIX століття під керівництвом науковця генерал-лейтенанта І. Жилінського робилися перші к ...

Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...

Проблеми утилізації відходів
Зростаюча кількість відходів і недостача засобів їхні переробки характерні для багатьох міст. Муніципальні влади повсюдно намагаються знайти кращий спосіб для утилізації відходів своїх ...