Хімічний склад річкових вод

Мікроорганізми можуть утворювати метилртуть за різних умов. В аеробних умовах у воді присутній сульфід-іон, який сприяє утворенню нерозчинного сульфіду ртуті. Утворення метилртуті у річках і озерах відбувається при низьких значеннях рН води. Питна вода містить, як правило, ртуті менше, ніж її гранично допустима концентрація у воді (1 мкг/л).

Цинк. Основним джерелом надходження цинку в природні води є мінерал сфалерит (ZnS). Майже всі сполуки цинку добре розчинні у воді. Внаслідок цього на відміну від міді й свинцю цинк поширений у водах. У річкових водах його концентрації коливаються від кількох мікрограмів до десятків іноді сотень мікрограм на літр. У забруднених важкими металами водах концентрація цинку досягає сотень мікрограм на літр. Максимальні концентрації цинку характерні для слабокислих рудних вод (рН - 5,5-6,5). У лужних розчинах вміст цього елемента різко зменшується [18, 95].

Мідь. Характерна особливість міді, присутньої в природних водах -здатність сорбуватися високодисперсними частинками ґрунтів і порід. Мідь легко сорбується колоїдами, що обмежує міграцію цього елемента. Кількість міді у водах лімітується значенням рН. Мідь стає нестійкою і випадає в осад уже при рН = 5,3. Тому у водах, які мають нейтральну чи близьку до нейтральної реакцію, вміст міді невеликий (1-100 мкг/л). Найважливішими джерелами надходження міді вважаються гірські породи, стічні води хімічних і металургійних виробництв, шахтні води, різні реагенти, що містять мідь, а також стічні води і поверхневий стік з сільськогосподарських угідь.

Марганець. Основним джерелом надходження марганцю у поверхневі води є залізомарганцеві руди та деякі мінерали, стічні води марганцевих збагачувальних фабрик, металургійних заводів, підприємств хімічної промисловості, шахтні води тощо. У природні води значна кількість марганцю потрапляє при відмиранні й розкладанні гідробіонтів, особливо синьо-зелених і діатомових водоростей, а також вищих водяних рослин. У природних водах вміст марганцю коливається від одиниць до десятків і навіть сотень мікрограмів в 1 літрі.

Нікель міститься у природних водах у мікрограмових дозах. Найважливішим джерелом забруднення нікелем є стічні води цехів нікелювання, збагачувальних фабрик. Великі викиди нікелю відбуваються при спаленні палива, таким шляхом щорічно в атмосферу потрапляє до 70 тис. т нікелю. Переважна частина нікелю переноситься річковими водами у завислому стані.

Кобальт. Завдяки меншій міграційній здатності і низькому вмісту у гірських породах кобальт у природних водах виявляється рідше, ніж нікель. Кобальт і його сполуки потрапляють у природні води при вилуговуванні мідно-колчеданових руд, екзогенних мінералів і порід, з ґрунтів при розкладанні організмів і рослин тощо. Особливо небезпечним джерелом надходження кобальту є стічні води металургійних, металообробних, нафтопереробних, хімічних виробництв.

Стронцій - лужноземельний елемент групи кальцію. Має низькі концентрації у природних водах, що пояснюється слабкою розчинністю Його сірчанокислих сполук, які вважаються основним джерелом надходження стронцію. У прісних водах концентрація Sr звичайно набагато менша, ніж 1 мг/л. Джерелом стронцію в природних водах є гірські породи, найбільшу кількість його містять гіпсоносні відклади. Інше, не менш важливе джерело надходження стронцію (радіоактивних ізотопів) у наш час антропогенне.

Синтетичні поверхнево-активні речовини, феноли та нафтопродукти

Синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР) - речовини, здатні адсорбуватися на поверхнях розподілу фаз і знижувати внаслідок цього їх поверхневу енергію (поверхневий натяг). У водні об'єкти СПАР потрапляють з побутовими та промисловими стічними водами. У поверхневих водах СПАР перебувають у розчиненому і сорбованому станах, а також у поверхневій плівці води. У слабозабруднених поверхневих водах концентрації СПАР коливаються в межах тисячних і сотих часток міліграма на літр. У зонах забруднення їх концентрації підвищуються до десятих часток міліграм на літр, поблизу джерела забруднення - кілька міліграм.

Цікаві статті з розділу

Розрахунок максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м) при викиді газоповітряної суміші з одинарного точкового джерела з круглим гирлом, яке досягається при несприятливих метеорол ...

Вимірювальні канали контрольно-вимірювальних систем в екології
Температура, як параметр теплового процесу, не піддається безпосередньому вимірюванню. Одночасно вона є функцією стану речовини i зв'язана з внутрішньою енергією тіл, а через енергію зв'язан ...

Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання
Кожна свідома людина повинна обов'язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні напрями державної політики в галузі охорони довкілля, використання при ...