Державна система моніторингу довкілля

• сільськогосподарські рослини;

• зелені насадження в містах і селищах міського типу;

• сільськогосподарські тварини;

• тваринний світ природного походження.

Моніторинг лісів.

Об'єкт державного моніторингу лісів - лісовий фонд України незалежно від форм його власності, зокрема земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства. До складових державного моніторингу лісів належать:

• лісова рослинність;

• лісова фауна, зокрема мисливська;

• лісові ґрунти.

Моніторинг земель.

Об'єкт державного екологічного моніторингу земель - усі землі незалежно від форм власності. До складових державного екологічного моніторингу земель належать:

• забруднення земель різного призначення, зокрема зрошуваних, осушених і земель природоохоронних територій, територій населених пунктів та зайнятих природокористувачами;

• забруднення ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

• негативні процеси, пов'язані зі змінами родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

• зміни стану ландшафтів унаслідок процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, селевими потоками, землетрусами, а також карстовими, кріогенними та іншими явищами;

• стан берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд;

• небезпечне підняття рівня ґрунтових вод (підтоплення) на території населених пунктів.

Моніторинг у сфері поводження з відходами.

Складові державного моніторингу у сфері поводження з відходами:

• місця й об'єкти збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів;

• вплив на НПС місць і об'єктів знешкодження, розміщення та захоронення відходів;

• транскордонний обіг відходів.

Моніторинг фізичних факторів впливу.

Моніторингу підлягають території населених пунктів і ті, що призначені для забудови, а також санітарно-захисні зони та зони обмеженої забудови навколо джерел фізичних факторів впливу на НПС. До складових державного моніторингу фізичних факторів впливу належать:

• фактори акустичного впливу на довкілля;

• іонізуюче випромінювання, зокрема радіаційне;

• неіонізуюче випромінювання, зокрема електромагнітне.

Моніторинг геологічного середовища.

Складові державного моніторингу геологічного середовища:

• екзогенні й ендогенні геодинамічні процеси, зокрема визначення просторових і видових характеристик, активності проявів;

• геохімічний стан ландшафтів, зокрема визначення вмісту й поширення природних і техногенних хімічних елементів і сполук;

• геофізичні поля, зокрема визначення фонових і аномальних характеристик;

• підземні води, зокрема оцінювання ресурсів, гідрогеологічні та гідрохімічні визначення складу та властивостей.

Сучасний стан ДСМД зумовлений її нормативно-методичною базою, функціонуванням чинної структури системи спостережень і рівнем її технічного забезпечення, системою інформаційної взаємодії між суб'єктами моніторингу та владними структурами, визначенням пріоритетів у сфері екологічної діяльності.

Один з інструментів аналізу стану НПС - оцінка ризику, яка значною мірою має сприяти визначенню пріоритетності заходів як у сфері моніторингу довкілля, так і в природоохоронній діяльності. Урахування оцінки ризику дає змогу запобігати кризовим ситуаціям, приймати оптимальні управлінські рішення.

Мережа спостережень ДСМД загальнодержавного рівня охоплює всю територію України, включаючи об'єкти, зони й пункти спостережень, віднесені до пріоритетних; вони в сукупності відображають загальний стан НПС України, а також вплив найважливіших факторів зміни його стану. До мережі спостережень загальнодержавного рівня як обов'язкові складові входять спеціальні мережі транскордонного моніторингу.

Об'єкти, зони та пункти, включені до мережі спостережень ДСМД, мають відповідати загальноєвропейським вимогам щодо можливості отримати репрезентативні результати за довгостроковими спостереженнями. Спостереження в мережах виконують за певними програмами. Періодичність спостережень, перелік спостережуваних показників, їх пріоритетність визначають для кожного об'єкта, зони чи пункту, включених до програми спостережень на основі визначення інформаційних потреб. Суб'єкти ДСМД беруть участь у розробці програм спостережень у мережах моніторингу.

Методичне забезпечення спостережень слід уніфікувати для всіх суб'єктів ДСМД. Його основою мають бути стандарти, розроблені з урахуванням загальноєвропейських вимог. Методи й методики, використовувані в системах спостережень ДСМД, у перспективі мають забезпечувати потрібну чутливість обчислень і рівень достовірності результатів спостережень, що відповідають вимогам до інформаційного забезпечення користувачів.

Цікаві статті з розділу

Екологічна характеристика території природного заповідника Кам'яні Могили
Актуальність: у наш час степові екосистеми піддались найбільш сильному антропогенному впливу. Розорювання, зрошення, забудова, вплив хімічних реагентів, монокультура, вітрова та водна ерозія ...

Фiтомелiорацiя мiських екосистем
Зелені насадження - невід'ємна складова навколишнього природного середовища та, зокрема, міських екосистем. Вони виконують важливі екологічні функції, до яких належать: очищення та збагаченн ...

Квартира як біогеоценоз
Біогеоценози - елементарні одиниці біосфери. Масштаби біогеоценозів в природі надзвичайно різні. Неоднакова також ступінь замкнутості підтримуваних в них кругообігів речовини, тобто багатор ...