Державна система моніторингу довкілля

НКАУ надає всім заінтересованим суб'єктам системи моніторингу архівну та поточну інформацію з дистанційного зондування Землі, а також методичну і технічну допомогу користувачам щодо інтерпретації та використання аерокосмічних даних.

Органи Держводгоспу надають усім заінтересованим суб'єктам системи моніторингу інформацію про державний облік використання вод і скидання стічних вод водокористувачами.

Органи Мінагрополітики надають усім заінтересованим суб'єктам системи моніторингу інформацію про фізичні, геохімічні та біологічні зміни якості ґрунтів сільськогосподарського призначення.

Органи Держкомзему надають усім заінтересованим суб'єктам системи моніторингу інформацію про стан земельного фонду, структуру землекористування, трансформацію земель, заходи щодо запобігання негативним процесам і ліквідації їх наслідків.

Держкомзв'язку сприяє використанню в системі моніторингу сучасних комп'ютерних і комунікаційних засобів, які рекомендуються до застосування в національній інформаційній інфраструктурі.

Право володіння, користування і розпорядження інформацією, одержаною під час виконання загальнодержавної і регіональних (місцевих) програм моніторингу довкілля, регламентується законодавством.

Інформація, що зберігається в системі моніторингу, використовується для прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки органами державної влади та органами місцевого самоврядування і надається їм безкоштовно відповідно до затверджених регламентів інформаційного обслуговування користувачів системи моніторингу та її складових частин.

Спеціально підготовлена інформація на запит користувачів підлягає оплаті за домовленістю, якщо інше не передбачено нормативними актами або укладеними двосторонніми угодами про безкоштовні взаємовідносини постачальників і споживачів інформації. Такі угоди підлягають реєстрації в Мінприроди.

Мінприроди, МНС та їх органи на місцях здійснюють оперативне управління інформацією, одержаною на всіх рівнях функціонування системи моніторингу.

Забезпечення функціонування наявної ДСМД як єдиної системи - досить складне завдання. Для цього потрібно вирішувати багато організаційних і технічних питань.

За функціональними завданнями відомчі підсистеми моніторингу складаються з трьох блоків:

• отримування та збереження первинних даних;

• обробки, аналізу й надання інформації;

• оцінювання, контроль та планування відомчих заходів щодо поліпшення стану окремих об'єктів довкілля.

Кожен із цих блоків на рівні окремих суб'єктів ДСМД має власну структурно-організаційну, науково-методичну та технічну бази.

Діяльність суб'єктів ДСМД координує Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля, яка має у своєму складі секції за відповідними напрямами.

Основні об'єкти моніторингу - атмосферне повітря, води, біологічне різноманіття, ліси, землі, відходи, фізичні фактори впливу, геологічне середовище.

Рис. 4. Об’єкти державної системи моніторингу довкілля

Щодо кожного об'єкта природного середовища та їх складових потрібно проводити спостереження, аналіз і оцінювання рівнів забруднення, ступеня небезпеки для життєдіяльності населення та довкілля.

Моніторинг атмосферного повітря.

До складових державного моніторингу атмосферного повітря належать:

• атмосферне повітря населених пунктів;

• атмосферне повітря природоохоронних і рекреаційних

територій;

• атмосферні опади;

• джерела викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря;

• транскордонне перенесення забруднюючих речовин з атмосферним повітрям.

Моніторинг вод.

До складових державного моніторингу вод належать:

• поверхневі води суші, зокрема природних і штучних водойм, водотоків та інших об'єктів;

• підземні води, зокрема питні, мінеральні, промислові, термальні та їх родовища;

• ґрунтові води;

• морські води, зокрема перехідні, прибережні, внутрішні, територіальне море та виключна (морська) економічна зона України;

• джерела забруднення поверхневих вод суші, морських вод, підземних вод, зокрема дренажні води з меліоративних систем;

• донні відкладення як чинник вторинного забруднення поверхневих вод;

• джерела та системи постачання питної води;

• транскордонне перенесення забруднюючих речовин з поверхневими водами;

• використання водних ресурсів.

Моніторинг біологічного різноманіття.

До складових державного моніторингу біологічного різноманіття належать:

• наземні й водні екосистеми;

• біосферні заповідні території (комплексні спостереження);

• рослинний покрив земель;

Цікаві статті з розділу

Методологічні аспекти екологічного менеджменту
Менеджмент є наукою, яка динамічно розвивається з початку 20ст. Екологічний менеджмент виокремився в самостійну галузь дещо пізніше, наприкінці 20ст. Вчені, державні діячі, уряди багатьох кр ...

Глобальні катастрофи, як прояв соціогеоекологічної кризи
Вчення про біосферу останнім часом займає ключові позиції в еволюційному вченні, оскільки природний відбір є головним направляючим еволюційним фактором, що включає пристосування організмів д ...

Генетично модифіковані організми – міфи та реалії
Населення нашої планети, що стрімко збільшується, спонукало учених і виробників не тільки інтенсифікувати вирощування сільськогосподарських культур і худоби, але і почати пошук принципово но ...