Історичний аналіз створення та розвитку екологічного права в Україні
Актуальність теми.
Еколого-правова наука України ще зовсім молода.
Екологія - це наука, яка висвітлює проблеми взаємодії живих організмів з тим природним середовищем, в якому вони перебувають. Екологія вивчає питання взаємодії людини і природи, взаємодії суспільства і природи, тобто ті екологічні відносини, які регулюються й охороняються нормами права. Система таких норм і становить екологічне право.
Самая подробная информация как сделать отопление здесь.Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості. Норми права носили декларативний характер і не стримували занепад еологічного стану України, зараз, з прийняттям низки суттєвих законодавчих актів, все рівно, ще рано казати про належне правове регулювання, відсутній також механізм реалізації права на здорове і безпечне довкілля, панує екологічний нігілізм, зумовлений багатьма факторами.
Суспільство не може існувати без задоволення життєво необхідних екологічних потреб, що проявляються у формі збереження (охорони) природного довкілля та його компонентів, раціонального використання природних ресурсів, а також захисту (охорони) людини від несприятливого стану навколишнього середовища. Це формує відповідні суспільні екологічні інтереси пов'язані з регулюванням природокористування, оптимізацією охорони природи і забезпеченням охорони життя і здоров'я громадян від небезпечного довкілля.
Еколого-соціальна форма взаємодії суспільства і природи вимагає постійної трансформації соціальних регуляторів розвитку екологічних відносин. Крім культури, ідеології, моралі та освіти, не останню роль тут відіграють юридичні чинники, що створюють передумови правового забезпечення екологічних інтересів. Різноманітні екологічні звичаї, племінні "табу", народне "священне" право здавна регулювали або обмежували негативний вплив архаїчного суспільства на природу. З часом з'явилися правові норми-закони, правила, регламенти, які виконували ту ж функцію обмеження й заборони, тим самим забезпечуючи вже екологічні інтереси технологічно розвинутого суспільства.
Таке розширення екологічних функцій держави вимагало формування відповідної екологічної політики, реалізація якої неможлива без дієвого механізму її правового забезпечення. Так виникає і розвивається екологічне право, покликане визначати і забезпечувати функції, форми та зміст діяльності держави в галузі природокористування, охорони природи та екологічної безпеки.
Екологічне право є відносно молодою, але швидко прогресуючою галуззю правничої науки, яка спрямована на законодавче забезпечення екологічної діяльності держави та захист прав людини на сприятливе довкілля. Механізм формування екологічного права розглядається правниками як складна сукупність історичних, соціальних, екологічних, юридичних та інших передумов і чинників, що регулюють виникнення, становлення і розвиток екологічного права.
Хоча окремі елементи законодавчого закріплення певних екологічних норм простежуються ще з античних часів, лише у ХХ ст. екологічне право стає самостійною галуззю екологічних і правових наук. Це викликано надзвичайним загостренням та глобалізацією екологічної кризи, що змусила суспільство виробити такі закони і норми поведінки людей, які були б спрямовані на збереження довкілля від подальшого руйнування та забезпечили гідні умови проживання всім і кожному жителю планети. На думку В.І. Андрейцева (1996), предмет екологічного права складають екологічні правовідносини, що виникають в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки, які базуються на множинності форм права власності, права природокористування і права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
На відміну від вітчизняного правознавства, в США галузь, яка регулює правові відносини взаємодії суспільства з оточуючим його природним середовищем називається "право навколишнього середовища" ("environmental low").
В Україні відомий еколог Г.О. Бачинський запропонував вживати назву "соціоекологічне право" (1991). Російський правознавець В.В. Петров виділяє три етапи в історії екоправових відносин:
. Природноресурсний, на якому зародилось земельне, лісове, гірниче та інші види природноресурсового права (тривав до 60-х років ХХ ст.)
. Природоохоронний, на якому відбулось становлення природоохоронного права (60-80-ті роки ХХ ст.)
. Соціоекологічний, на якому найбільше уваги почали приділяти розвитку антропоохоронного законодавства або "права екологічної безпеки" (з кін.80-их років до наших днів).
Сьогодні в Україні реалізовується концепція широкого розуміння екологічного права, як інтегрованої спільності і комплексної галузі права, що об'єднує такі складові як природноресурсне право, природоохоронне (середовищеохоронне) право і комплексний міжгалузевий інститут правової екології людини, право екологічної безпеки або антропоохоронне право), норми яких регулюють екологічні суспільні відносини в галузі природокористування, охорони довкілля та екологічної безпеки (Андрейцев В.І., 1996).
Метою даної роботи
є з’ясування особливостей історичного розвитку, виникнення, і становлення галузі екологічного права в України.
Завдання даної роботи полягає у:
- Визначення процесу зародження і становлення екологічного права.
Визначення способу формування механізм екологічного права.
Визначення місця екологічного права в системі екологічних і правових наук.
Визначення ролі екологічного права в здійсненні екологічної політики держави.
Визначення специфічні рис сучасного екологічного права України.
Об'єктом роботи є
: історичний аналіз створення та розвитку екологічного права в Україні
Предмет:
становлення і розвиток екологічного права, як самостійної галузі права в Україні.
Теоретичну основу
дослідження склали наукові праці і дослідження, в області теорії екологічного права. Крім того, в роботі використовувалося екологічне законодавство, яке стосується досліджуваної проблеми.
Матеріали даної роботи
можуть бути використані в навчальному процесі з курсу «Екологічне право», а також у спецкурсах у вищих навчальних закладах чи системі підвищення кваліфікації практичних працівників.
Структура роботи:
дана робота складається із: вступу, висновку, списку використаних джерел, трьох розділів. Перший розділ «Зародження основ екологічного права в Україні »,містить один пункт «1.1 Генеза екологічного права України: історичний аспект». Другий розділ «Глава 2. Поява науки екологічного права», містить три пункти «2.1 Механізм формування екологічного права» «2.2Місце екологічного права в системі екологічних і правових наук» «2.3Роль екологічного права в здійсненні екологічної політики держави». Третій розділ «Сучасне екологічне право України», містить три пункти «3.1Становленя екологічного права України» «3.2Специфічні риси сучасного екологічного права України» «3.2 Методи екологічного права». Загальна кількість сторінок - 34 ст.
- Зародження основ екологічного права України
- Ґенеза екологічного права України: історичний аспект
- Поява науки екологічного права
- Механізм формування екологічного права
- Місце екологічного права в системі екологічних і правових наук
- Роль екологічного права у здійсненні екологічної політики держави
- Сучасне екологічне право України
- Становлення екологічного права України
- Специфічні риси сучасного екологічного права України
- Методи екологічного права
Цікаві статті з розділу
Екологічні проблеми енергетики
Енергетика - найважливіший фактор у процесі перетворення природи людиною. Виробництво енергії, її транспортування і споживання набули глобального характеру. Створений людством енергетичний потенціал з ...
Екологічна система
Тема реферату «Екологічна система» з дисципліни «Основи загальної екології».
Екологія (від грец. ойкос (еко) – будинок, житло, логос. –
навчання) – це наука про умови існування живих орган ...
Вплив діяльності людини на довкілля
В умовах науково-технічного прогресу значно
ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість
впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала ...