Алергенна флора й захворюваність полинозом в світовому просторі
У повітряному басейні європейських міст домінує пилок наступних таксонів: Роасеае (20%), Urtіcaceae (15%), Betulaceae (14%), Pіnaceae (30%) і Fabaceae (7%). Установлено, що динаміка її вмісту варіює не тільки від пункту до пункту, але й рік у рік, залежно від пилкової продуктивності рослин [16].
Результати аеробіологічного моніторингу в містах країн ЄЕС свідчили про те, що найбільшою алергенною із серед дерев володів пилок Olea europea, розповсюдженої в середземноморській зоні й квітучої з кінця травня по червень. Автори вважають полинь Artemіsіa vulgarіa провідною причиною захворювання в Західній Європі влітку, за винятком Ліона, де пилок амброзії виступає в якості основного етіологічного фактора, а пилок Rumex, Plantago, Chenopodіaceae - тільки у виняткових випадках [17].
У Феноскандії (Норвегія, Швеція, Фінляндія) основними алергенними рослинами є Alnus, Betula, Artemіsіa, Poaceae, Pіnus, Junіperus [18]. Кількість пилка, крім Betula, тут нижче, ніж у Середній Європі. В аеропалинологічних зразках Най-Алезанунда виявлені дуже низькі значення пилка. Найчастіше зустрічалися місцеві види Oxyrіa, а пилок Betula, Pіnus, Junіperus і Alnus з тільки 9%. В Осло переважними типами пилки є Рісеа, Poaceae (Ramfjіord, 1994). У Швеції, де регулярно проводиться математичний аеробіологічний моніторинг в 11 пунктах країни, що ведуть аероалергенами є Betula, Poacea і Artemіsіa [19, 20]. Порівняння аеробіологічного спектра м. Стокгольма й Гудингзі (в 15 км від столиці) показало, що сумарне число й кількість таксонів вище в першому, чим у другому. Причому автори містять, що такі параметри, як природні зміни в уловлюванні й головний пилковий сезон, набагато триваліший, ніж абсолютні добові показники [20].
На Британських островах, зокрема в м. Лондоні, аеробіологічний режим включав 65 типів, у тому числі 25 типів деревинно-чагарникових рослин. Найбільш виражені алергенні властивості виявлені в пилку Betula, що втримується в повітрі впродовж 30 діб [18].
У країнах Середньої Європи від полиноза страждає від 4 до 10% населення.
У Франції полинозами страждає близько 3 млн. чоловік [19], в Австрії від 5 до 10% населення сенсибілізовані до пилка рослин. У країні створені й функціонують 24 пункти служби попередження захворювань, що проводять багаторічне систематичне спостереження за рівнем аероалергенів [21]. Результати епідеміологічних досліджень у Швейцарії ілюстрували збільшення захворюваності полинозом (з 1,2% в 1926 р. до 8% в 1989 р.). Так, кількість захворілих їм у Цюріху зросло (з 1,4% в 1926 р. до 4,8% в 1958 р. і 10% 1986). Неменша кількість людей хворіє полинозом і в Італії. У країні аеропалинологічний моніторинг проводиться з 1974 р. У цей час в Італії існує 75 центрів контролю за рівнем аероалергенів.
Таксономічний склад алергенних рослин у країнах Середньої Європи в загальному однаковий. Тут широко поширені представники Роасеае й Betulaceae.
У Франції, по багаторічних дослідженнях інституту Пастера по програмі «Вміст пилка в повітрі», що домінує аероалергеном була Betula. Особливе значення її представники мають для східних і західних морських кліматичних зон, де вони широко поширені [21]. У південних районах виявлена алергія до пилка Cupressaceae [22]. Крім того, сильно вираженими алергенними властивостями володів пилок Роасеае [23]. Літній період звичайно супроводжувався збільшенням рівня Castanea. Як правило, їхня одночасна присутність приводила до погіршення стану хворих полинозом [24]. В атмосфері Парижа на початку весни втримувався пилок деревинно-чагарникових рослин, а потім - трав, але її загальна кількість відносно невисока [25].
Цікаві статті з розділу
Агроекологічний моніторинг грунтів
Актуальність теми: Багато пізніше, вже в XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи цілеспрямованих повторних спостережень за одним або більше елементами навколишнього природ ...
Екологічний стан р. Південний Буг. Характеристика та заходи щодо його поліпшення
В умовах науково-технічного прогресу, коли діяльність
людини набула справді планетарних масштабів, проблема раціонального
використання природних ресурсів, їх відтворення і охорони стає одніє ...
Екологічні проблеми спиртової промисловості
Технологія спирту - це наука про способи та процеси переробки різних видів сировини у етиловий спирт.
Спиртова промисловість на початку XX сторіччя була представлена малими заводами, кожний з яких ви ...